Технологія анаеробно-аеробної очистки стічної води від сполук нітрогену після одержання біогазу

Автор(и)

  • Natalia Golub Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-1448-1872
  • Olexandr Kozlovets ТОВ «Енвітек» пр. Червонозоряний, 6А, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-9032-7044
  • Dariya Voiyevoda Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.72336

Ключові слова:

зброджування посліду, косубстрат, стічна вода, нітрифікація-денітрифікація, анаеробно-аеробний процес

Анотація

Визначено технологічні рішення для зниження концентрації сполук нітрогену на 75 % в процесі очищення стічної води з метантенків після зброджування посліду птахів. Показано вплив структури косубстрату на зміну вмісту сполук нітрогену у стічній воді в процесі отримання біогазу з посліду. Визначено технологічні параметри (час гідравлічного утримання, співвідношення потоків) анаеробно-аеробного процесу очищення стоків. 

Біографії авторів

Natalia Golub, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Olexandr Kozlovets, ТОВ «Енвітек» пр. Червонозоряний, 6А, м. Київ, Україна, 03037

Інженер 

Dariya Voiyevoda, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Аспірант

Кафедра екобіотехнології та біоенергетики

Посилання

  1. Geletukha, G., Zheleznaya, T., Kucheruk, P., Oleinik, E. (2013). Sovremennoe sostoyanie i perspektivy bioenergetiki v Ukraine. Analiticheskaya zapyska BAU, 9, 25.
  2. Li, X., Abu-Reesh, I., He, Z. (2015). Development of Bioelectrochemical Systems to Promote Sustainable Agriculture. Agriculture, 5 (3), 367–388. doi: 10.3390/agriculture5030367
  3. Kozlovets, О., Golub, N., Voyevoda, D. (2015). Technology of anaerobic-aerobic treatment wastewaters from nitrogen compounds after biogas. Agroinkom, 6 (4), 43–46.
  4. Eusebi, A. L., Martin-Garcia, N., McAdam, E. J., Jefferson, B., Lester, J. N., Cartmell, E. (2013). Nitrogen removal from temperate anaerobic–aerobic two-stage biological systems: impact of reactor type and wastewater strength. Journal of Chemical Technology and Biotechnology, 88 (11), 2107–2114. doi: 10.1002/jctb.4102
  5. Sgroi, F., Foderà, M., Trapani, A. M. D., Tudisca, S., Testa, R. (2015). Economic evaluation of biogas plant size utilizing giant reed. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 49, 403–409. doi: 10.1016/j.rser.2015.04.142
  6. Joseph Igwe, N. (2014). Production of Biogas from Paper Waste Blended With Cow Dung. IOSR Journal of Environmental Science, Toxicology and Food Technology, 8 (10), 58–68. doi: 10.9790/2402-081025868
  7. Shved, O. M. (2014). Current technologies of ammonium withdrawal from wastewater. Biotechnologia acta, 7 (5), 108–113. doi: 10.15407/biotech7.05.108
  8. Zhu, G., Wang, S., Feng, X., Fan, G., Jetten, M. S. M., Yin, C. (2011). Anammox Bacterial Abundance, Biodiversity and Activity in a Constructed Wetland. Environmental Science & Technolog, 45 (23), 9951–9958. doi: 10.1021/es202183w
  9. Strous, M., Heijnen, J. J., Kuenen, J. G., Jetten, M. S. M. (1998). The sequencing batch reactor as a powerful tool for the study of slowly growing anaerobic ammonium-oxidizing microorganisms. Applied Microbiology and Biotechnology, 50 (5), 589–596. doi: 10.1007/s002530051340
  10. Shved, O., Dehestaniathar, S., Novikov, J. (2014). Anammox enrichment and constructed wetland inoculation for improvement of wastewater treatment performance. Adv Environ Health Res, 2 (3), 189–195.
  11. Graaf, A. A., Bruijn, P. De, Robertson, L. A. (1996). Autotrophic growth of anaerobic ammonium–oxidizing microorganisms in a fluidized bed reactor. Microbiology, 142, 2187–2196.
  12. Luesken, F. A., Sanchez, J., van Alen, T. A., Sanabria, J., Op den Camp, H. J. M., Jetten, M. S. M., Kartal, B. (2011). Simultaneous Nitrite-Dependent Anaerobic Methane and Ammonium Oxidation Processes. Applied and Environmental Microbiology, 77 (19), 6802–6807. doi: 10.1128/aem.05539-11
  13. Sablіy, L. A. (2012). Vpliv anaerobnih umov of bіologіchne ochishtennya gospodarsyko–pobutovih stіchnih vod. Vіsnik NUVGP, 2 (57), 24–29.
  14. Mendes, C., Esquerre, K., Queiroz, L. M. (2016). Modeling simultaneous carbon and nitrogen removal (SCNR) in anaerobic/anoxic reactor treating domestic wastewater. Journal of Environmental Management, 177, 119–128. doi: 10.1016/j.jenvman.2016.04.016
  15. Amon, T., Amon, B., Kryvoruchko, V., Zollitsch, W., Mayer, K., Gruber, L. (2007). Biogas production from maize and dairy cattle manure – Influence of biomass composition on the methane yield. Agriculture, Ecosystems & Environment, 118 (1-4), 173–182. doi: 10.1016/j.agee.2006.05.007
  16. Corno, L., Pilu, R., Tambone, F., Scaglia, B., Adani, F. (2015). New energy crop giant cane (Arundo donax L.) can substitute traditional energy crops increasing biogas yield and reducing costs. Bioresource Technology, 191, 197–204. doi: 10.1016/j.biortech.2015.05.015
  17. Kreuger, E., Escobar, F., Svensson, S.-E, Björnsson, L. (2011). Biogas production from hemp – evaluation of the effect of harvest time on methane. Biomass and bioenergy, 35, 893–900.
  18. Ionomer laboratornyy i–160mi (2007). Obschtstvo s ogranichennoy otvetstvennostyyu «Izmeritelynaya tehnika», 69.
  19. Leybnits, E., Shtruppe, H. G. (1988). Rukovodstvo po gazovoy chromatographii. Part 1. Moscow: Myr, 480.
  20. KND 211.1.4.021–95 (1995). Metodika viznachennya hіmіchnogo spozhivannya (HSC) in poverhnevih i stіchnih vodah.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-30

Як цитувати

Golub, N., Kozlovets, O., & Voiyevoda, D. (2016). Технологія анаеробно-аеробної очистки стічної води від сполук нітрогену після одержання біогазу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10(81), 35–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.72336

Номер

Том 3 № 10(81) (2016): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Natalia Golub, Olexandr Kozlovets, Dariya Voiyevoda

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.