Розробка алгоритму керування енергоефективною системою гарячого водопостачання з моделлю об’єкта у складі регулятора

Автор(и)

  • Oleksandr Stepanets Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-4444-0705
  • Anastasiia Andrasovych Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-3443-6032

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.73385

Ключові слова:

система гарячого водопостачання, алгоритм керування, регулятор з внутрішньою моделлю, енергоефективність

Анотація

Наведені результати розробки аналітичної моделі контуру гарячого водопостачання з котлом, сонячним колектором та баком-акумулятором тепла. Розглянуто варіанти структур та алгоритмів автоматичних регуляторів температури гарячої води на подачі до користувача. Описано процедуру налаштування регулятора з внутрішньою моделлю за допомогою отриманої аналітичної моделі. Показані умови ефективного застосування запропонованого рішення.

Біографії авторів

Oleksandr Stepanets, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів

 

Anastasiia Andrasovych, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів

Посилання

  1. Kompleksna derzhavna programa energozberezhennya Ukraііnу (1997). Postanova Kabіnetu Ministriv Ukraiiny № 148, 220.
  2. Bojko, V. S., Nenya, V. G., Sotnik, M. І., Xovans'kij, S. O. (2009). Analіz chastotnogo regulyuvannya vіdcentrovix nasosіv vodopostachannіa z metoyu energozberezhennya. Visnyk KDPU imeni M. Ostrograds'kogo, 4 (57), 168–171.
  3. Zhovtyanskogo, V. A., Kulika, M. M., Stogniya, B. S. (2006). Strategііa energozberezhennіa v Ukraііnі. Akademperiodika, 1, 510.
  4. Belousov, A. V. (2014) Optimizatsiya upravleniya nizkotemperaturnoy gelioustanovkoy. Pribory i sistemy. Upravlenie, kontrol', diagnostika, 1–7.
  5. Pіvnyak, G. G., Shkrabec, F. P. (2013). Alternatyvna energetyka v Ukraiiny. D.: Nacional'nyj girnychyj universytet, 109.
  6. Renewable energy country attractiveness index (2015). Recai, 43, 40.
  7. The Solar Foundation’s (2016). National solar jobs census, 66.
  8. Renewable energy coming of age (2012). The journal of the International Energy Agency, 2, 44.
  9. The solar cheallenge. ABB review (2015). The corporate technical journal, 2, 76.
  10. Elmegaard, B., Ommen, T. S., Markussen, M., Iversen, J. (2016). Integration of space heating and hot water supply in low temperature district heating. Energy and Buildings, 124, 255–264. doi: 10.1016/j.enbuild.2015.09.003
  11. Kalogirou, S. A. (2013). Solar energy engineering: processes and systems. Academic Press, 760.
  12. Bekman, U. A., Klejn, S., Daffi, Dzh. A. (1982). Raschet sistem solnechnogo teplosnabzheniya. Moscow, 79.
  13. Löf, G. O. G., Tybout, R. A. (1973). Cost of house heating with solar energy. Solar Energy, 14 (3), 253–278. doi: 10.1016/0038-092x(73)90094-7
  14. Todortsev, Yu. K., Beglov, K. V., Maksimenko, I. N. (2005). Modeli elementov ustanovki teplosnabzheniya kak obekta avtomatizatsii. Avtomatyka. Avtomatyzatsiia. Elektrotekhnichni kompleksy ta systemy, 2, 27–31.
  15. Rotach, V. Ya. (1985). Teoriia avtomaticheskogo upravleniia teploenergeticheskimi protsessami. Energatomizdat. Moscow, 296.
  16. O’Dwyer, А. (2000). Handbook of PI and PID Controller Tunning Rules. Imperial College Press, 533.
  17. Arputha, V. S. J., Radhakrishnan, T. K., Sundaram, S. (2005). Controller Selection for Flow Process with Dead Time. Sensors & Transducers Magazine, 62 (12), 473–482.
  18. Novak, P. R., Mendes, N., Oliveira, G. H. C. (2005) Simulation of HVAC Plants in 2 Brazilian Cities Using Matlab/Simulink. Ninth International IBPSA Conference.
  19. Denisenko, V. (2007). PID-regulyatoryi: printsipyi postroeniya i modifikatsii. Sovremennyie tehnologii avtomatizatsii, 90–98.
  20. Zagariy, G. I., Shubladze, A. M. (1988). Sintez sistem upravleniya na osnove kriteriya maksimalnoy stepeni ustoychivosti. Moscow: Energoatomizdat, 104.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-24

Як цитувати

Stepanets, O., & Andrasovych, A. (2016). Розробка алгоритму керування енергоефективною системою гарячого водопостачання з моделлю об’єкта у складі регулятора. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(8(82), 11–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.73385

Номер

Том 4 № 8(82) (2016): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Oleksandr Stepanets, Anastasiia Andrasovych

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.