Вплив вакууму на кінетику амідування низькоякісної ріпакової олії аміноетилетаноламіном

Автор(и)

  • Sergiy Kramarev ТОВ «Хімрайс» вул. Архітекторів, 32, м. Харків, Україна, 61174, Україна https://orcid.org/0000-0002-0076-8664
  • Alisher Husanov Південно-Казахстанський державний університет ім. Ауезова пр. Тауке хана, 5, м. Шимкент, Казахстан, 160012, Казахстан

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74856

Ключові слова:

амідування, низькоякісна ріпакова олія, алкілімідазоліни, поверхнево-активні речовини, константи швидкості

Анотація

Досліджено пряме амідування низькоякісної ріпакової олії аміноетілетаноламіном. Встановлено, що зниження тиску в системі впливає на перетворення вільних жирних кислот і ацилгліцеринів. Розраховані кінетичні параметри взаємодії компонентів ріпакової олії з аміном і встановлено, що константи швидкості взаємодії низькоякісної ріпакової олії з аміном на ≈15 % менше цих показників для рафінованої ріпакової олії. Зниження тиску сприяє прискоренню отримання алкілімідазолінов

Біографії авторів

Sergiy Kramarev, ТОВ «Хімрайс» вул. Архітекторів, 32, м. Харків, Україна, 61174

Кандидат технічних наук

Alisher Husanov, Південно-Казахстанський державний університет ім. Ауезова пр. Тауке хана, 5, м. Шимкент, Казахстан, 160012

Кандидат технічних наук, завідувач науковою лабораторією

Лабораторія «Водних проблем»

Посилання

  1. Fainerman, V. B., Mobius, D., Miller, R. (2001). Surfactants: chemistry, interfacial properties, applications. Elsevier, 661.
  2. Tyagi, R., Tyagi, V. K., Pandey, S. K. (2007). Imidazoline and Its Derivatives : An Overview. Journal of Oleo Science, 56 (5), 211–222. doi: 10.5650/jos.56.211
  3. Kramarev, S., Melnik, A., Matveeva, T. et. al. (2013). Issledovanie polucheniya azotoproizvodnih zhirnich kislot. Sovremenniy Nauchniy Vestnik, 31 (170), 79–83.
  4. Malik, S., Melnik, A. (2013). Doslidzhennya oderzhannya kysen’ i azotovmisnuh pohidnyh zhirnuh kislot amiduvannyam llyanoyi oliyi. Vestnik NTU “KhPI”, 38, 157–160.
  5. Gomez, L. M., De La Escalera, L. M., Gutierrez, J. A. et. al. (2015). Patent 0315142 USA. Process to obtain imidazoline mixtures from vegetable oils. Declared: 01.07.2014; published: 05.11.2015.
  6. Bajpai, D., Tyagi, V. K. (2006). Fatty Imidazolines: Chemistry, Synthesis, Properties and Their Industrial Applications. Journal of Oleo Science, 55 (7), 319–329. doi: 10.5650/jos.55.319
  7. McKenna, A. L. (1982). Fatty amides, synthesis, properties, reactions and applications. Memphis, Tenn.: Witco Chemical Corporatioon, 225
  8. Bilyk, A., Bistline, R. G., Piazza, G. J., Feairheller, S. H., Haas, M. J. (1992). A novel technique for the preparation of secondary fatty amides. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 69 (5), 488–491. doi: 10.1007/bf02540956
  9. Wu, Y., Herrington, P. R. (1997). Thermal reactions of fatty acids with diethylene triamine. Journal of the American Oil Chemists' Society, 74 (1), 61–64. doi: 10.1007/s11746-997-0120-2
  10. Bajpai, D., Tyagi, V. K. (2008). Microwave Synthesis of Cationic Fatty Imidazolines and their Characterization. Journal of Surfactants and Detergents, 11 (1), 79–87. doi: 10.1007/s11743-007-1057-z
  11. Yoo, S.-H., Kim, Y.-W., Chung, K., Baik, S.-Y., Kim, J.-S. (2012). Synthesis and corrosion inhibition behavior of imidazoline derivatives based on vegetable oil. Corrosion Science, 59, 42–54. doi: 10.1016/j.corsci.2012.02.011
  12. Liu, H., Hu, J., Zhou, X., Liu, D., Xu, B., Zhou, Y. (2015). Synthesis, Corrosion Inhibition Performance and Biodegradability of Novel Alkyl Hydroxyethyl Imidazoline Salts. Journal of Surfactants and Detergents, 18 (6), 1025–1031. doi: 10.1007/s11743-015-1725-3
  13. Finšgar, M., Jackson, J. (2014). Application of corrosion inhibitors for steels in acidic media for the oil and gas industry: A review. Corrosion Science, 86, 17–41. doi: 10.1016/j.corsci.2014.04.044
  14. Contreras, J. I. R., Negrete, P. S. D. et. al. (2015). A. Gutierrez et al Patent 0225351 USA. Process to obtain mixtures of imidazolines and corrosion inhibitors from coffee waste. Declared: 20.03.2014; published: 13.08.2015.
  15. Fröhlich, A., Rice, B., Vicente, G. (2010). The Conversion of Low Grade Tallow into Biodiesel-Grade Methyl Ester. Journal of the American Oil Chemists' Society, 87 (7), 825–833. doi: 10.1007/s11746-010-1561-6
  16. Jamal, Y., Rabie, A., Boulanger, B. O. (2014). Determination of methanolysis rate constants for low and high fatty acid oils using heterogeneous surface reaction kinetic models. Reaction Kinetics, Mechanisms and Catalysis, 114 (1), 63–74. doi: 10.1007/s11144-014-0780-5
  17. Rattanaphra, D., Harvey, A., Srinophakun, P. (2010). Simultaneous Conversion of Triglyceride/Free Fatty Acid Mixtures into Biodiesel Using Sulfated Zirconia. Topics in Catalysis, 53 (11-12), 773–782. doi: 10.1007/s11244-010-9463-2
  18. Hayyan, A., Hashim, M. A., Mirghani, M. E. S., Hayyan, M., AlNashef, I. M. (2014). Treatment of industrial low grade palm oil via esterification reaction using sonoreactor. Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 20 (4), 2066–2070. doi: 10.1016/j.jiec.2013.09.033
  19. Shawkat, S. M., Demidov, I. (2013) Ispolzovaniye zhirnuh kislot soapstoka dlya polucheniya butilovih efirov zhirnih kislot. Vestnik NTU “KhPI”, 4, 130–134.
  20. Saiks, P. (1971). Mechanizmy reaktsii v organicheskoi himii. Мoscow: Chem, 196–197.
  21. Melnik, A., Matveeva, T., Papchenko, V. (2013). Polucheniye mono-, diacylglicerinov i etanolamidov zhirnuh kislot amidirovaniem podsolnechnogo masla. Lambert academic publishing, 264.
  22. Malik, S. G., Melnyk, A. P., Martseniuk, T. I. (2011). Kinetyka amiduvannia soievoi olii monoetanolaminom. Vestnik NTU “KhPI”, 16–19.
  23. Knorre, D. G., Krilova, L. F., Muzykantov, V. S. (1990). Fizicheskaia himiia. Мoscow: High sch., 416.
  24. Kramarev, S., Malik, S. (2014). Kinetic Regularities of Canola Oil Amidation by Aminoethylethanolamine. Studies in Chemical Process Technology (SCPT), 2, 17–20.
  25. Khusanov, A., Kaldybayeva, B., Kramarev, S., Melnik, A., Abilmagzhanov, A. (2015). Perspectives of low–grade vegetable oils utilization in surfactants production. Industrial technology and engineering, 2 (15), 35–41.
  26. Shmid, R., Sapunov, V. N. (1985). Informal kinetics. In the quest for chemical reactions. Мoscow: Mir, 264.
  27. Lisitskii, V. V., Akhmetchenko, Z. A., Alekhina, I. E., Murinov, Yu. I. (2007). Hydrolysis of 2–substituted and 1,2–disubstituted imidazolines, Russian Journal of Applied Chemistry, 80 (5), 761–766. doi: 10.1134/s107042720705014x
  28. Bistline, R. G., Hampson, J. W., LinField, W. M. (1983). Synthesis and properties of fatty imidazolines and their N-(2-aminoethyl) derivatives. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 60 (4), 823–828. doi: 10.1007/bf02787436
  29. ASTM Standard D 2074–92 (1998). Standard test method for total, primary secondary and tertiary amine values of fatty amines by alternative indicator method.
  30. Tarasevich, B. N. (2012). IK spektru osnovnyh klassov organicheskih soedinenii: sprav. materiali. Мoscow, 54.
  31. Kushwaha, N., Saini, R. K., Kushwaha, S. K. (2011). Synthesis of some amide derivatives and their biological activity. International Journal of Chem Tech Research CODEN (USA), 3 (1), 203–209.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-24

Як цитувати

Kramarev, S., & Husanov, A. (2016). Вплив вакууму на кінетику амідування низькоякісної ріпакової олії аміноетилетаноламіном. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(6(82), 12–17. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74856

Номер

Том 4 № 6(82) (2016): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Sergiy Kramarev, Alisher Husanov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.