Модель теплового комфорту людини для аналізу енергетичних характеристик будівлі

Автор(и)

  • Valerij Deshko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-8218-3933
  • Nadia Buyak Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-0597-6945

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74868

Ключові слова:

тепловий комфорт, енергоефективність, будівля, ексергія, споживання ексергії людським тілом

Анотація

Представлена структура ексергетичного балансу тіла людини для зимового та літнього періоду. Отримана залежність споживання ексергії людським тілом від середньої радіаційної температури та температури повітря в кімнаті для зимового періоду. Проаналізовано різні моделі теплового комфорту людини та розроблено комплексну модель на базі енергетичного та ексергетичного підходів для аналізу складної системи джерело тепла – людина – огороджувальні конструкції. За допомогою моделі визначено мінімальне споживання ексергії людським тілом, структура ексергетичного балансу та температурні умови комфортності

Біографії авторів

Valerij Deshko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра теплотехніки та енергозбереження

Nadia Buyak, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Аспірант

Кафедра теплотехніки та енергозбереження

Посилання

  1. Katic, K., Zeiler, V., Boxem., G. (2014). Thermophysiological models: a first comparison. First German – Austrian IBPSA Conference (RWTH Aechen University), 595–602.
  2. Gagge, A. (1971). Standart predictive index of human response to the thermal environment. ASRAE Transactions, 77, 247–262.
  3. Fanger, P. O. (1973). Assessment of man's thermal comfort in practice. Occupational and Environmental Medicine, 30, 313–324. doi: 10.1136/oem.30.4.313
  4. Bogoslovskij, V. N., Skanavi, A. N. (1991). Otoplenie. Moscow: Strojizdat, 735.
  5. Tabunshhikov, A. Yu. (2014). Energoeffektivnye zdaniya i innovacionnye inzhenernye sistemy. Ventilyaciya, otoplenie, kondicionirovanie vozduha, teplosnabzhenie i stroitel'naya teplofizika, 1, 6–11.
  6. Chupryna, H. M. (2014). Integrovana edyna energetychna model' budivli. Upravlinnya rozvytkom skladnyh systemy, 17, 125–131.
  7. Nikitin, E. E. (2011). Optimizaciya vybora energoeffektivnyh proektov modernizacii sistem teplosnabzheniya v usloviyah finansovyh ogranichenij. Problemi zagal'noi energetiki, 3, 25–31.
  8. Malyns'ka, L. V., Malyns'kyj, S. M. (2012). Optymizaciya rozpodilu investycijnogo kapitalu za energoefektyvnymy komponentamy. Ekonomika i region, 4 (35), 172–178.
  9. Ratushnyak, G. S., Ratushnyak, O. G. (2006). Upravlinnya proektamy energozberezhennya shlyahom termorenovacii' budivel’. Vinnycya: VNTU, 106.
  10. Schmidt, D. (2009). Low exergy systems for high-performance buildings and communities. Energy and Buildings, 41 (3), 331–336. doi: 10.1016/j.enbuild.2008.10.005
  11. Açıkkalp, E., Yucer, C. T., Hepbasli, A., Karakoc, T. H. (2014). Advanced low exergy (ADLOWEX) modeling and analysis of a building from the primary energy transformation to the environment. Energy and Buildings, 81, 281–286. doi: 10.1016/j.enbuild.2014.06.024
  12. Investigation of effective parameters on the human body exergy and energy model (2015). 7-th International Exergy, Energy and Enviroment Symposium.
  13. Deshko, V. I., Buyak, N. A. (2009). Ekonomichno docil'nyj teplovyj zahyst budivli z riznymy dzherelamy teploty. Naukovi visti Nacional'nogo tehnichnogo universytetu Ukrai'ny “Kyi'vs'kyj politehnichnyj instytut, 3, 14–20.
  14. Deshko, V. I., Buyak, N. A., Bilous, I. Yu. (2015). Vybir teplovogo zahystu ta dzherela tepla iz vrahuvannyam komfortnyh umov u budivli. Visnyk KNTUTD, 5 (90), 71–80.
  15. Zolfaghari, A., Maerefat, M. (2010). A new simplified model for evaluating non-uniform thermal sensation caused by wearing clothing. Building and Environment, 45 (3), 776–783. doi: 10.1016/j.buildenv.2009.08.015
  16. Tokunaga, K., Shukuya, M. (2011). Human-body exergy balance calculation under un-steady state conditions. Building and Environment, 46 (11), 2220–2229. doi: 10.1016/j.buildenv.2011.04.036
  17. Dovjak, M., Shukuya, M., Krainer, A. (2015). Connective thinking on building envelope – Human body exergy analysis. International Journal of Heat and Mass Transfer, 90, 1015–1025. doi: 10.1016/j.ijheatmasstransfer.2015.07.021
  18. Caliskan, H. (2013). Energetic and exergetic comparison of the human body for the summer season. Energy Conversion and Management, 76, 169–176. doi: 10.1016/j.enconman.2013.07.045
  19. Simone, A., Kolarik, J., Iwamatsu, T., Asada, H., Dovjak, M., Schellen, L. et. al. (2011). A relation between calculated human body exergy consumption rate and subjectively assessed thermal sensation. Energy and Buildings, 43 (1), 1–9. doi: 10.1016/j.enbuild.2010.08.007
  20. Shukuya, M., Saito, M., Isawa K. et al. (2010). Human body exergy balance and thermal comfort. Working Repoprt of IEA ECBS Annex 49, Low exergy systems for high performance building and communities.
  21. Prek, M. (2005). Thermodynamic analysis of human heat and mass transfer and their impact on thermal comfort. International Journal of Heat and Mass Transfer, 48 (3-4), 731–739. doi: 10.1016/j.ijheatmasstransfer.2004.09.006
  22. Gagge, A. P., Stolwilk, J. A., Nishi, Y. (1971). An effective temperature scale based on a simple model of human physiological regulatory response. ASRAE Transactions, 77, 247–262.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-24

Як цитувати

Deshko, V., & Buyak, N. (2016). Модель теплового комфорту людини для аналізу енергетичних характеристик будівлі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(8(82), 42–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74868

Номер

Том 4 № 8(82) (2016): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Valerij Deshko, Nadia Buyak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.