Вплив кріомеханодеструкції на активацію гетерополісахарид-білкових нанокомплексів при розробці нанотехнологій рослинних добавок

Автор(и)

  • Raisa Pavlyuk Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0003-3440-0451
  • Viktoriya Pogarska Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-8031-5210
  • Katerina Balabai Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-6942-8556
  • Vadim Pavlyuk Харківський торгівельно-економічний інститут Київського Національного торгівельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61045, Україна https://orcid.org/0000-0003-3947-3473
  • Тatyana Kotuyk Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-8854-2303

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.76107

Ключові слова:

глибока переробка сировини, кріомеханодеструкція, дрібнодисперсне подрібнення, топінамбур, нанокомплекси, інулін, нанопюре

Анотація

Вивчено вплив процесів глибокої переробки рослинної сировини, яка включає кріогенне «шокове» заморожування та дрібнодисперсне подрібнення, на активацію важкорозчинних та важкозасвоюваних гетерополісахарид-білкових нанокомплексів в розчинну форму. Установлено, що відбувається руйнування і трансформація їх значної частини в наноформу (на 45…55 %) при розробці нанотехнологій пюре з топінамбуру. Розкрито механізми процесів

Біографії авторів

Raisa Pavlyuk, Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України

Кафедра технологій переробки плодів, овочів і молока

Viktoriya Pogarska, Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України

Кафедра технологій переробки плодів, овочів і молока

Katerina Balabai, Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кафедра технологій переробки плодів, овочів і молока

Vadim Pavlyuk, Харківський торгівельно-економічний інститут Київського Національного торгівельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61045

Доктор фізико-математичних наук, професор

Кафедра технології і організації ресторанного бізнесу

Тatyana Kotuyk, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Аспірант

Кафедра технологій переробки плодів, овочів і молока

Посилання

  1. FAO/WHO/UNU (2013). Dietary protein quality evalution in human nutrition. Report of an FAO Expert Consultation. Food and agriculture organization of the united nations Rome, 92, 57.
  2. Kaprelyants, L. (2015). Prebiotics: chemistry, technology, application. Kyiv: EnterPrint, 252.
  3. Gibson, G. (2008). Handbook of Prebiotics. Vol. 4. London: CRS Press, 22–42. doi: 10.1201/9780849381829
  4. Sousa, V. M. C. de, Santos, E. F. dos, Sgarbieri, V. C. (2011). The Importance of Prebiotics in Functional Foods and Clinical Practice. Food and Nutrition Sciences, 2 (2), 133–144. doi: 10.4236/fns.2011.22019
  5. Roberfroid, M. B. (2000). Fructo-oligosaccharide malabsorption: benefit for gastrointestinal functions. Current Opinion in Gastroenterology, 16 (2), 173–177. doi: 10.1097/00001574-200003000-00013
  6. Pavlyuk, R., Pogarskaya, V., Pavlyuk, V., Radchenko, L., Yur’eva, O., Maksimova, N. (2015). Cryo- and Mechanochemistry in the food technology. Kharkov State University of Food Technology and Trade; Kharkov trade and economic Institute of Kyiv national University of trade and economy, 255.
  7. Gaukel, V. (2016). Cooling and Freezing of Foods. Reference Module in Food Science, 1–3. doi: 10.1016/b978-0-08-100596-5.03415-6
  8. Afoakwah, N. A., Dong, Y., Zhao, Y., Xiong, Z., Owusu, J., Wang, Y., Zhang, J. (2015). Characterization of Jerusalem artichoke (Helianthus tuberosus L.) powder and its application in emulsion-type sausage. LWT - Food Science and Technology, 64 (1), 74–81. doi: 10.1016/j.lwt.2015.05.030
  9. Kolida, S., Tuohy, K., Gibson, G. R. (2002). Prebiotic effects of inulin and oligofructose. British Journal of Nutrition, 87 (2), 193–197. doi: 10.1079/bjn/2002537
  10. Galland, L. (2013). Functional Foods: Health Effects and Clinical Applications. Encyclopedia of Human Nutrition, 366–371. doi: 10.1016/b978-0-12-375083-9.00130-6
  11. Radovanovic, A., Stojceska, V., Plunkett, A., Jankovic, S., Milovanovic, D., Cupara, S. (2015). The use of dry Jerusalem artichoke as a functional nutrient in developing extruded food with low glycaemic index. Food Chemistry, 177, 81–88. doi: 10.1016/j.foodchem.2014.12.096
  12. Tu, J., Zhang, M., Xu, B., Liu, H. (2015). Effects of different freezing methods on the quality and microstructure of lotus (Nelumbo nucifera) root. International Journal of Refrigeration, 52, 59–65. doi: 10.1016/j.ijrefrig.2014.12.015
  13. James, S. J., James, C. (2014). Chilling and Freezing. Food Safety Management, 481–510. doi: 10.1016/b978-0-12-381504-0.00020-2
  14. Baláž, P., Baláž, M., Bujňáková, Z. (2014). Mechanochemistry in Technology: From Minerals to Nanomaterials and Drugs. Chemical Engineering & Technology, 37 (5), 747–756. doi: 10.1002/ceat.201300669
  15. Zhao, X., Zhu, H., Zhang, G., Tang, W. (2015). Effect of superfine grinding on the physicochemical properties and antioxidant activity of red grape pomace powders. Powder Technology, 286, 838–844. doi: 10.1016/j.powtec.2015.09.025
  16. Pavlyuk, R., Pogarska, V., Pavlyuk, V., Balabai, K., Loseva, S. (2016). The development of cryogenic method of deep treatment of inulin-containing vegetables (topinambour) and obtaining of prebiotics in the nanopowders form. Eureka: Life Sciences, 3 (3), 36–43. doi: 10.21303/2504-5695.2016.00145

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-31

Як цитувати

Pavlyuk, R., Pogarska, V., Balabai, K., Pavlyuk, V., & Kotuyk Т. (2016). Вплив кріомеханодеструкції на активацію гетерополісахарид-білкових нанокомплексів при розробці нанотехнологій рослинних добавок. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11(82), 20–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.76107

Номер

Том 4 № 11(82) (2016): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Raisa Pavlyuk, Viktoriya Pogarska, Katerina Balabai, Vadim Pavlyuk, Тatyana Kotuyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.