Ексергетичний аналіз енергоефективності технології гранульованих фосфорно-калійних добрив

Автор(и)

  • Nikolay Yukhimenko Сумський державний університет вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, Україна, 40007, Україна https://orcid.org/0000-0002-1405-1269
  • Sergey Vakal ДП «Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів» вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, Україна, 40030, Україна https://orcid.org/0000-0001-5146-0160

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.77182

Ключові слова:

фосфорно-калійні добрива, технологічні стадії, ексергетичної втрати, енергоефективність, ексергетичний ККД

Анотація

Показана можливість застосування нарівні з амонізованим суперфосфатом фосфорно-калійних добрив для сільськогосподарського землеробства і розглядаються особливості технології. З метою зниження енергоємності технології обґрунтовано необхідність аналізу енергетичних витрат на виробництво фосфорно-калійних добрив. Запропоновано методику ексергетичного аналізу технологічних потоків, за допомогою якої визначено та проаналізовано енергетичні витрати в технології фосфорно-калійних добрив. Показано, що виробництво фосфорно-калійних добрив є більш енергозберігаючим в порівнянні з виробництвом амонізованого суперфосфату

Біографії авторів

Nikolay Yukhimenko, Сумський державний університет вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, Україна, 40007

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра процесів та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв

Sergey Vakal, ДП «Сумський державний науково-дослідний інститут мінеральних добрив і пігментів» вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, Україна, 40030

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, директор

Посилання

  1. Jarchow, M. E., Liebman, M. (2012). Nitrogen fertilization increases diversity and productivity of prairie communities used for bioenergy. GCB Bioenergy, 5 (3), 281–289. doi: 10.1111/j.1757-1707.2012.01186.x
  2. Galichechi, S., Gashti azar, M. (2013). Nitrogen fertilizer the effects on growing potato. Journal of Biology and today's world, 2, 335–338.
  3. Johnston, A. E., Syers, J. K. (2009). A new approach to assessing phosphorus use efficiency in agriculture. Better Crops, 93 (3), 14–16.
  4. Masood, A., Mani, M. (2014). The effect of different levels of phosphorus from triple super phosphate chemical fertilizers and biological phosphate fertilizer (fertile 2) on physiological growth parameters of corn (sc 704) in Ahvaz weather conditions. International Journal of Plant, Animal and Environmental Sciences, 4 (2), 625–632.
  5. Yukhimenko, N. P., Karpovich, E. A., Vakal, S. V., Klimenko, R. N. (2012). Proizvodstvo ammonizirovannogo superfosfata. Ehksergeticheskie aspekty snizheniya ehnergozatrat. Khimichna promyslovist Ukrayiny, 5, 55–63.
  6. Mukherjee, S., Kumar, P., Yang, A., Fennell, P. (2015). Energy and exergy analysis of chemical looping combustion technology and comparison with pre-combustion and oxy-fuel combustion technologies for CO2 capture. Journal of Environmental Chemical Engineering, 3 (3), 2104–2114. doi: 10.1016/j.jece.2015.07.018
  7. Laković, M., Živković, P. (2005). Exergy analyzing method in process integration of the nitric acid production plant. Mechanical Engineering, 3 (1), 109–116.
  8. Kol, S., Alok, C. (2013). Exergy analysis of Birla cement plant Satna: A case study International Journal of Scientific & Engineering Research, 4 (10), 312–320.
  9. Velásquez-Arredondo, H. I., De Oliveira Junior, S., Benjumea, P. (2012). Exergy efficiency analysis of chemical and biochemical stages involved in liquid biofuels production processes. Energy, 41 (1), 138–145. doi: 10.1016/j.energy.2011.06.025
  10. Kirova-Yordanova, Z. (2010). Application of the exergy method to environmental impact estimation: The ammonium nitrate production as a case study. Energy, 35 (8), 3221–3229. doi: 10.1016/j.energy.2010.03.063
  11. Kliopova, I., Baranauskaitė-Fedorova, I., Malinauskienė, M., Staniškis, J. K. (2015). Possibilities of increasing resource efficiency in nitrogen fertilizer production. Clean Technologies and Environmental Policy, 18 (3), 901–914. doi: 10.1007/s10098-015-1068-9
  12. Dincer, I., Cengel, Y. A. (2001). Energy, Entropy and Exergy Concepts and Their Roles in Thermal Engineering. Entropy, 3 (3), 116–149. doi: 10.3390/e3030116
  13. Bastianoni, S., Facchini, A., Susani, L., Tiezzi, E. (2007). Emergy as a function of exergy. Energy, 32 (7), 1158–1162. doi: 10.1016/j.energy.2006.08.009
  14. Lior, N., Sarmiento-Darkin, W., Al-Sharqawi, H. S. (2006). The exergy fields in transport processes: Their calculation and use. Energy, 31 (5), 553–578. doi: 10.1016/j.energy.2005.05.009
  15. Luis, P., Van der Bruggen, B. (2014). Exergy analysis of energy-intensive production processes: advancing towards a sustainable chemical industry. Journal of Chemical Technology & Biotechnology, 89 (9), 1288–1303. doi: 10.1002/jctb.4422
  16. Shargut, Y., Petela, R. (1968). Ehksergiya. Moscow” Energiya, 279.
  17. Brodyanskij, V. M., Fratsher, V., Mihalek, K. (1988). Ehksergeticheskij metod i ego prilozheniya. Moscow: Energoatomizdat, 288.
  18. Yukhimenko, N. P., Vakal, S. V. (2011). Proizvodstvo sul'fata alyuminiya. Ehksergeticheskie aspekty snizheniya ehnergozatrat. Khimichna promyslovist' Ukrayiny, 4, 45–49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-30

Як цитувати

Yukhimenko, N., & Vakal, S. (2016). Ексергетичний аналіз енергоефективності технології гранульованих фосфорно-калійних добрив. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6 (83), 4–10. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.77182

Номер

Том 5 № 6 (83) (2016): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Nikolay Yukhimenko, Sergey Vakal

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.