Теоретичні та експеріментальні дослідження виробництва сілікатних виробів без термічної обробки

Автор(и)

  • Varvara Vinnichenko Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-3700-5414
  • Alexander Krot Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-0291-9865
  • Natalia Vitsenko Придніпровська державна академія будівництва і архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0002-8897-1308

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.79465

Ключові слова:

силікатна цегла, ентальпія реакцій, оксид кальцію, гідрооксид кальцію, активація, енергозбереження

Анотація

Виконано термодинамічні дослідження утворення гідросилікатів кальцію при використанні в вапняно-кремнеземистої суміші гідроксиду та оксиду кальцію. Найбільшу термодинамічну ймовірність мають реакції з оксидом кальцію, реакції екзотермічні. Використання гідроксиду кальцію – причина ендотермічних реакцій. Помічено синергетичний ефект при одночасній дії на суміш механічної і хімічної активації. Гідросилікати кальцію утворюються без автоклавної обробки

Біографії авторів

Varvara Vinnichenko, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра механізації будівельних процесів

Alexander Krot, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра механізації будівельних процесів

Natalia Vitsenko, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури вул. Чернишевського, 24а, м. Дніпро, Україна, 49600

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Кафедра технології будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

Посилання

  1. Erdmenger, L. Tonindustrie Zeitung. Available at: https://ia600204.us.archive.org/12/items/tonindustriezeit5188unse/tonindustriezeit5188unse.pdf
  2. Shabanova, G. N., Kiseleva, S. A., Shabanov, D. N. (2012). Intensification of Phase Formation in the CaO – SiO2 – H2O System. 18 International Baustofftagung, 1248–1253.
  3. Shinkevich, E., Lutskin, E., Tchesskii, Yu., Bondarenko, G. (2005). Researches and mathematic modelling structure and properties of cellular silicate composition: Proc. of the 2nd International Symposium Non-Traditional Cement & Concrete, 148–153.
  4. Shinkevich, E., Lutskin, Y. (2007). The Influence of Structure Modification of Silicate Materials after Hardening in Non-autoclave Conditions on Their Coefficient of Heat Conductivity. Proceeding of International Conference “Alkali Activated Materials – Research, Production and Utilization”, 621–635.
  5. Hien, T. T. T., Shirai, T., Fuji, M. (2012). Mechanical modification of silica powders. Journal of the Ceramic Society of Japan, 120 (1406), 429–435. doi: 10.2109/jcersj2.120.429
  6. Roelfstra, P. E., Sadouki, H., Wittman, H. (1985). Le beton numerique. Material Structure, 18, 327–335. Available at: https://www.researchgate.net/publication/225518224_Le_beton_numerique doi: 10.1007/bf02472402
  7. Kubátová, D., Boháč, M., Nečas, R. (2016). The Effect of Mechanical Activation of Lime Putty on Properties of the Autoclaved Calcium Hydrosilicate Materials. Procedia Engineering, 151, 18–25. doi: 10.1016/j.proeng.2016.07.352
  8. Hint, J. (1971). Uber den Wirkungsgrad der mechanischen Aktivierung. Einige Ergebnisse der Aktivierung von Feststoffen mittels grosser mechanischen Energien. Zeitschrift “Aufbereitungs-Technik”, 2, 3–10.
  9. Khomchenko, Yu. V., Barbanyagre, V. D. (2006). Mekhanoaktivatsiya izvestkovo-kremnezemistogo vyazhushchego dlya materialov avtoklavnogo tverdeniya. Stroitel'noye materialovedeniye - teoriya i praktika, 153–154.
  10. Avvakumov, E. G., Senna, M., Kosova, N. V. (2001). Soft mechanochemical synthesis. A basis for new chemical technologies. Kluwer Academic Publishers, 216.
  11. Krot, O. Yu. (2013). Naukoví osnovi stvorennya obladnannya dlya mekhaníchnoi aktivatsii ta presuvannya budível'nikh sumíshey. Kharkívs'kiy natsíonal'niy uníversitet budívnitstva ta arkhítekturi, 36.
  12. Krot, A. Yu., Supryaga, D. V., Chigrin, D. G. (2016). Analiticheskoye modelirovaniye kolebaniy rabochikh organov barabanno-valkovoy pererabatyvayushchey mashiny. Materialy, oborudovaniye i resursosberegayushchiye tekhnologii, 381.
  13. Smirnov, I. V. (1950). Prigotovleniye i primeneniye v stroitel'stve molotoy negashenoy izvesti. Moscow: Pravda, 127.
  14. Mtschedlov-Petrosyana, O. P., Babuschkin, W. I. (1958). Uber umirayut thermodynamische Untersuchung der Festkorperreaktionen v Silikat Systemen. Silicattechnik, Berlin Verl. Technik, 9, 209–212.
  15. Babushkin, V. I., Matveyev, G. M., Mchedlov-Petrosyan, O. P. (1972). Termodinamika silikatov. Moscow: Stroyizdat, 352.
  16. Ruzhinskiy, S. I. Vneshniye mekhanicheskiye vozdeystviya v tekhnologii betonov. Available at: http://www.ibeton.ru/a156.php
  17. Plugin, A. N., Plugin, A. A., Vinnichenko, V. I., Vitsenko, N. Yu. (2012). Issledovaniya silikatnogo kirpicha, izgotovlennogo s primeneniyem avtoklavnoy obrabotki i bez podvoda teplovoy energii izvne metodami fiziko-khimicheskogo analiza. Naukoviy vísnik budívnitstva, 67, 153–159.
  18. Plugin, A. N., Plugin, A. A., Vinnichenko, V. I., Vitsenko, N. Yu. (2012). Elektronno-mikroskopicheskiye issledovaniya silikatnogo kirpicha, poluchennogo pri avtoklavnoy obrabotke i po energosberegayushchey tekhnologii. Naukoviy vísnik budívnitstva, 67, 224–229.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-30

Як цитувати

Vinnichenko, V., Krot, A., & Vitsenko, N. (2016). Теоретичні та експеріментальні дослідження виробництва сілікатних виробів без термічної обробки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6 (83), 29–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.79465

Номер

Том 5 № 6 (83) (2016): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Varvara Vinnichenko, Alexander Krot, Natalia Vitsenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.