Розробка методу прогнозування рецидивуючого інфаркту міокарда на основі інтерполяційного діагностичного поліному
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81004Ключові слова:
метод прогнозування, рецидивуючий інфаркт міокарда, ординальна класифікація станів, діагностичний інтерполяційний поліномАнотація
Представлено метод прогнозування рецидивуючого інфаркту міокарда (РІМ) на основі розробленого інтерполяційного діагностичного полінома для визначення можливості виникнення і результату РІМ. Розроблений метод базується на методології вербального аналізу рішень і дозволяє, з урахуванням сукупності ознак захворювання, їх комбінації і взаємовпливу, підвищити точність прогнозу на 2,7 % (у порівнянні з методом-прототипом), що надає можливість попередити рецидив і раптову коронарну смерть. Запропонований метод становить практичний інтерес і може бути використаний для діагностики та прогнозування розвитку інших захворювань серцево-судинної системи людини
Посилання
- Prevention of Recurrences of Myocardial Infarction and Stroke Study. The PREMISE programme: country projects (2016). WHO. Available at: http://www.who.int/cardiovascular_diseases/priorities/secondary_prevention/country/en/index1.html
- Mendis, S., Thygesen, K., Kuulasmaa, K., Giampaoli, S., Mahonen, M., Ngu Blackett, K., Lisheng, L. (2010). World Health Organization definition of myocardial infarction: 2008-09 revision. International Journal of Epidemiology, 40 (1), 139–146. doi: 10.1093/ije/dyq165
- Vysotskaya, E. V., Strashnenko, A. N., Demin, Y. A., Prasol, I. V., Sinenko, C. A. (2013). A method for prognosis of primary open-angle glaucoma, International Review on Computers and Software, 8 (8), 1943–1949.
- Ryabkova, E. B., Korenevskij, H. A. (2011). Metod sinteza nechetkih reshayushchih pravil po informacii o geometricheskoj strukture mnogomernyh dannyh. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta, 7 (8), 128–137.
- Vorob'eva, O. M., Mishustin, V. N., Chernova, I. V. (2012). Sintez reshayushchih pravil dlya prognozirovaniya infarkta miokarda po pokazatelyam perekisnogo okisleniya lipidov i antiokislitel'noj aktivnosti. Izvestiya YUZGU, 2 (Part 2), 249–252.
- Vorob'eva, O. M., Kolomiec, I. V. (2009). Analiz rasprostranennosti i prognozirovanie infarkta miokarda, gipertonicheskoj bolezni v g. Kurske. Vestnik novyh medicinskih tekhnologij, 2, 16–17.
- Sazonova, N. S., Susnina, A. V., Yakushin, S. S. (2003). Pat. № 2197889 RF, MPK A61V 5/00. Sposob prognozirovaniya vozmozhnosti vozniknoveniya recidiviruyushchego infarkta miokarda. Zayavitel' i patentoobladatel' Ryazanskij gosudarstvennyj medicinskij universitet im. akad. I. P. Pavlova; declarated: 12.05.1999; published: 10.02.2003.
- Nakatani, D., Sakata, Y., Suna, S., Usami, M., Matsumoto, S., Shimizu, M. et. al. (2013). Incidence, Predictors, and Subsequent Mortality Risk of Recurrent Myocardial Infarction in Patients Following Discharge for Acute Myocardial Infarction. Circulation Journal, 77 (2), 439–446. doi: 10.1253/circj.cj-11-1059
- Leander, K., Wiman, B., Hallqvist, J., Andersson, T., Ahlbom, A., de Faire, U. (2007). Primary risk factors influence risk of recurrent myocardial infarction/death from coronary heart disease: results from the Stockholm Heart Epidemiology Program (SHEEP). European Journal of Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, 14 (4), 532–537. doi: 10.1097/hjr.0b013e328012e3cc
- Chaudhry, S. I., Khan, R. F., Chen, J., Dharmarajan, K., Dodson, J. A., Masoudi, F. A. et. al. (2014). National Trends in Recurrent AMI Hospitalizations 1 Year After Acute Myocardial Infarction in Medicare Beneficiaries: 1999-2010. Journal of the American Heart Association, 3 (5), e001197–e001197. doi: 10.1161/jaha.114.001197
- Cui, J., Forbes, A., Kirby, A., Marschner, I., Simes, J., Hunt, D. et. al. (2010). Semi-parametric risk prediction models for recurrent cardiovascular events in the LIPID study. BMC Medical Research Methodology, 10 (1). doi: 10.1186/1471-2288-10-27
- Larichev, O. I. (2006). Verbal'nyj analiz reshenij. Moscow: Nauka, 181.
- Vysockaya, E. V. (2014). Metod opredeleniya znachimosti mnenij ehkspertov pri formirovanii ehkspertnoj gruppy dlya prinyatiya medicinskih reshenij. Sistemi obrobki іnformacіi, 2 (118), 216–221.
- Vysockaya, E. V. (2015). Koncepciya povysheniya kachestva prinyatiya reshenij vracha. Іnformacіjnі tekhnologіi: nauka, tekhnіka, tekhnologіya, osvіta, zdorov'ya, Part ІІІ, 32.
- Vysockaya, E. V., Pecherskaya, A. I., Dovnar', A. I. (2014). Medical decisions under uncertainty. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (4 (69)), 16–21. doi: 10.15587/1729-4061.2014.23935
- Vysockaya, E. V. (2014). Razrabotka strategii povysheniya kachestva podderzhki prinyatiya reshenij vracha obshchej praktiki. Sistemi obrobki іnformacіi, 5 (121), 142–145.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Andrei Porvan, Sofia Yakubovska, Olena Vуsotska, Dmytro Yelchaninov, Elena Linnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.