Моделювання переваг експерта при прийнятті рішень в умовах повного невизначеності

Автор(и)

  • Dmytro Bugas Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Революції, 12, м. Харків, Україна, 61000, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81306

Ключові слова:

критерії прийняття рішень, альфа-критерій Гурвіця, невизначеність, експертне оцінювання

Анотація

Розглянуто класичні та похідні критерії прийняття рішень в умовах повної невизначеності. Запропоновано трьохпараметричну математичну модель критерію Гурвіця, яка на відміну від класичної дозволяє аналітично врахувати число станів зовнішнього середовища (розмірність задачі), а також міру її впливу на переваги експерту при прийнятті рішень. Запропонований апарат може бути використаний в процедурах групового або індивідуального експертного оцінювання ефективності управлінських рішень

Біографія автора

Dmytro Bugas, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова вул. Революції, 12, м. Харків, Україна, 61000

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Відділ організації держбюджетних та госпдоговірних робіт науково-дослідної частини

Посилання

  1. Samojlenko, N. I., Pogrebnyak, B. I., Kostenko, A. B., Bugas, D. N. (2015). Osnovnye napravleniya razvitiya sovremennyh informacionnyh tekhnologij. Komunal'ne gospodarstvo mіst, 121, 74–79.
  2. Tambovcev, V. L. (2010). Strategicheskaya teoriya firmy: sostoyanie i vozmozhnoe razvitie. Rossijskij zhurnal menedzhmenta, 8 (1), 5–40.
  3. Bottura, C., Costa, E. (2006). The Strategic Games Matrix (SGM) as a new tool for strategic management via game theory. Sistemas & Gestão, 1 (1), 17–41.
  4. Moulin, H. (1991). Axioms of Cooperative Decision Making. Cambridge University Press, 332.
  5. Golik, E. S. (2002). Matematicheskie metody sistemnogo analiza i teorii prinyatiya reshenij: uchebnoe posobie. Part 2. SPb.: Izd-vo SZTU, 100.
  6. Labsker, L. G. (2001). Obobshchennyj kriterij pessimizma-optimizma Gurvica. Finansovaya matematika, 401–414.
  7. Lega, Yu. G., Zlatkin, A. A. (2007). Postroenie L-kriteriev i ih primenenie v zadachah prinyatiya udovletvoritel'nyh reshenij v neopredelennyh usloviyah. Vіsnik CHDTU, 1, 27–34.
  8. Blank, I. A. (2005). Upravlenie finansovymi riskami. Kyiv: Nika-Centr, 600.
  9. Vrana, I., Aly, S., Vanicek, J. (2010). Logical and Decisive Combining Criterion for Binary Group Decision Making. Journal of Systems Integration, 1 (1-2), 43–53.
  10. Nazari, I., Vakil Alroaia, Y., Bahraminasab, S. (2012). An application of multiple criteria decision-making techniques for ranking different national Iranian oil refining and distribution companies. Management Science Letters, 2 (7), 2341–2346. doi: 10.5267/j.msl.2012.08.009
  11. Sirotenko, M. A., Timchuk, S. A. (2015). Optimizaciya sredstv povysheniya nadyozhnosti nerezerviruemoj raspredelitel'noj seti 10 KV v usloviyah neopredelyonnosti. Energetika ta komp'yuterno-іntegrovanі tekhnologіi v APK, 1, 64–66.
  12. Crnčan, A. (2016). Multiple criteria decision making in strategic planning of table egg production. Poljoprivreda, 22 (1), 56–56. doi: 10.18047/poljo.22.1.11
  13. Karlsson, L., Juslin, P., Olsson, H. (2008). Exemplar-based inference in multi-attribute decision making. Judgment and Decision Making, 3, 244–260.
  14. Gaspars-Wieloch, H. (2014). The Use of a Modification of the Hurwicz’s Decision Rule in Multicriteria Decision Making under Complete Uncertainty. Business, Management and Education, 12 (2), 283–302. doi: 10.3846/bme.2014.242
  15. Ioan, C. (2015). A New Approach to Utility Function. Acta Universitatis Danubius: Oeconomica, 11 (2), 194–223.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-30

Як цитувати

Bugas, D. (2016). Моделювання переваг експерта при прийнятті рішень в умовах повного невизначеності. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(4 (83), 12–17. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.81306

Номер

Том 5 № 4 (83) (2016): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Dmitri Bugas

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.