Модель каскадних термоелектричних охолоджуючих притроїв в режимі найбільшої енергетичної ефективності
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.85395Ключові слова:
термоелектричні пристрої, показники надійності, перепад температури, енергетична ефективністьАнотація
Розроблено модель каскадного термоелектричного охолоджувача в режимі найбільшої енергетичної ефективності для оцінки економічності функціонування і визначення показників надійності. Аналіз моделі показав, що існує оптимальне співвідношення кількості термоелементів в каскадах, яке відповідає максимуму коефіцієнта охолоджування при заданому перепаді температури. Використання отриманих співвідношень дозволяє вже на етапі проектування прогнозувати показники надійності каскадних термоелектричних охолоджувачів
Посилання
- Zebarjadi, M., Esfarjani, K., Dresselhaus, M. S., Ren, Z. F., Chen, G. (2012). Perspectives on thermoelectrics: from fundamentals to device applications. Energy & Environmental Science, 5 (1), 5147–5162. doi: 10.1039/c1ee02497c
- Riffat, S. B., Ma, X. (2004). Improving the coefficient of performance of thermoelectric cooling systems: a review. International Journal of Energy Research, 28 (9), 753–768. doi: 10.1002/er.991
- Sootsman, J. R., Chung, D. Y., Kanatzidis, M. G. (2009). New and Old Concepts in Thermoelectric Materials. Angewandte Chemie International Edition, 48 (46), 8616–8639. doi: 10.1002/anie.200900598
- Jurgensmeyer, A. L. (2011). High Efficiency Thermoelectric Devices Fabricated Using Quantum Well Confinement Techniques. Colorado State University, 59.
- Singh, R. (2008). Experimental Characterization of Thin Film Thermoelectric Materials and Film Deposition VIA Molecular Beam Epitaxy. University of California, 158.
- Brown, S. R., Kauzlarich, S. M., Gascoin, F., Snyder, G. J. (2006). Yb14MnSb11: New High Efficiency Thermoelectric Material for Power Generation. Chemistry of Materials, 18 (7), 1873–1877. doi: 10.1021/cm060261t
- Iversen, B. B., Palmqvist, A. E. C., Cox, D. E., Nolas, G. S., Stucky, G. D., Blake, N. P., Metiu, H. (2000). Why are Clathrates Good Candidates for Thermoelectric Materials? Journal of Solid State Chemistry, 149 (2), 455–458. doi: 10.1006/jssc.1999.8534
- Shevelev, A. V. (2010). Nanostructured thermoelectric materials. Moscow: Research and Education Center for Nanotechnology MSU Lomonosova, 58.
- Nesterov, S. B., Holopkin, A. I. (2014). Assessing the possibility of increasing the thermoelectric figure of merit of nanostructured semiconductor materials for cooling technology. Cooling technology, 5, 40–43.
- Kozhemyakin, G. N., Turpentine, S. J., Kroot, Y. M., Parashchenko, A. N., Ivanov, O. N., Soklakova, O. N. (2014). Nanostructured bismuth and antimony tellurides for thermoelectric heat pump. Thermoelectricity, 1, 37–47.
- Wereszczak, A. A., Wang, H. (2011). Thermoelectric Mechanical Reliability. Vehicle Technologies Annual Merit Reviewand Peer Evaluation Meeting. Arlington, 18.
- Melcor Thermoelectric Cooler Reliability Report (2002). Melcor Corporation, 36.
- Simkin, A. V., Biryukov, A. V., Repnikov, N. I., Ivanov, O. N. (2012). Influence of the contact surface condition on the adhesive strength of switching layers thermocouples on the basis of extruded bismuth telluride. Thermoelectrisity, 2, 13–19.
- Zaikov, V. P., Kirshova, L. A., Moiseev, V. F. (2009). Prediction of reliability on thermoelectric cooling devices. Single-stage devices. Odessa: Politehperiodika, 120.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Vladimir Zaikov, Vladimir Mescheryakov, Yurii Zhuravlov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
