Розробка рангової структури систематики природоохоронного обладнання для очистки газових викидів, стічних вод і твердих відходів

Автор(и)

  • Iryna Soloshych Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39600, Україна https://orcid.org/0000-0002-8842-5120
  • Iryna Shvedchykova Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0003-3005-7385

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.86462

Ключові слова:

рангова структура систематики, природоохоронне обладнання, магнітний сепаратор, генетичний код

Анотація

Розглянуто підходи до класифікації методів та технічних засобів очистки газових викидів, стічних вод та переробки твердих відходів. Обґрунтовано вибір об’єкту дослідження – функціонального класу природоохоронного обладнання для магнітної очистки. Розроблено концепцію систематики для обраного функціонального класу. Визначено рангову структуру систематики природоохоронного обладнання у відповідності до прийнятої цільової функції

Біографії авторів

Iryna Soloshych, Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна, 39600

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра екологічної безпеки та організації природокористування

Iryna Shvedchykova, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля пр. Центральний, 59-а, м. Сєвєродонецьк, Україна, 93400

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електричної інженерії

Посилання

  1. Sutherland, K. (2007). Choosing equipment: Cleaning air and gas. Filtration & Separation, 44 (1), 16–19. doi: 10.1016/s0015-1882(07)70020-4
  2. Prabhansu, Karmakar, M. K., Chandra, P., Chatterjee, P. K. (2015). A review on the fuel gas cleaning technologies in gasification process. Journal of Environmental Chemical Engineering, 3 (2), 689–702. doi: 10.1016/j.jece.2015.02.011
  3. Leha, Yu. H., Mysliuk, O. O., Korneliuk, N. M. (2001). Shliakhy pokrashchennia ochyshchennia dymovykh haziv teploelektrostantsii. Ekolohichna bezpeka, 1, 42–50.
  4. Abma, W. R., Driessen, W., Haarhuis, R., van Loosdrecht, M. C. M. (2010). Upgrading of sewage treatment plant by sustainable and cost-effective separate treatment of industrial wastewater. Water Science & Technology, 61 (7), 1715–1722. doi: 10.2166/wst.2010.977
  5. Ellouze, E., Amar, R. B., Ben Salah, A. H. (2005). Cross-flow microfiltration using ceramic membranes applied to the cuttlefish effluents treatment: effect of operating parameters and the addition of pre or post-treatment. Desalination, 177 (1-3), 229–240. doi: 10.1016/j.desal.2004.12.010
  6. Zhang, L., Xu, Z. (2016). A review of current progress of recycling technologies for metals from waste electrical and electronic equipment. Journal of Cleaner Production, 127, 19–36. doi: 10.1016/j.jclepro.2016.04.004
  7. Zagirnyak, M. V. (2008). Magnetic separators. Proceedings of the Seventeenth International Electrotechnical and Computer Science Conference ERK 2008, 7–8.
  8. Zagirnjak, M. V., Branspiz, Ju. A., Shvedchikova, I. A. (2011). Magnitnye separatory. Problemy proektirovanija. Kyiv: Tehnіka, 224.
  9. Oberteuffer, J. (1974). Magnetic separation: A review of principles, devices, and applications. IEEE Transactions on Magnetics, 10 (2), 223–238. doi: 10.1109/tmag.1974.1058315
  10. Svoboda, J. (1987). Magnetic Methods for the Treatment of minerals. Elsevier, 692.
  11. Unkelbach, K. H. (1990). Magnetic separators mode of operation and applicability for the separation of materials. Köln: KHD Humboldt Wedag AG, 87.
  12. Zagirnjak, M. V., Volkanin, E. E. (2014). Razrabotka metoda opredelenija geometricheskih parametrov jelementa matricy vysokogradientnogo separatora nanochastic. Tehnіchna elektrodinamіka, 6, 24–29.
  13. Bol'shoj jenciklopedicheskij slovar'. 2nd edition (2000). Moscow, St. Petersburg, 1247.
  14. Shynkarenko, V. F. (2002). Osnovy teorii' evoljucii' elektromehanichnyh system. Kyiv: Naukova dumka, 288.
  15. Shinkarenko, V. F., Zagirnyak, M. V., Shvedchikova, I. A. (2010). Structural-Systematic Approach in Magnetic Separators Design. Studies in Computational Intelligence, 201–217. doi: 10.1007/978-3-642-16225-1_11
  16. Shynkarenko, V. F., Shymans'ka, A. A. (2015). Slovnyk iz strukturnoi' ta genetychnoi' elektromehaniky. Kyiv: NTUU «KPI», 112.
  17. Shinkarenko, V. F., Avgustinovich, A. A. (2003). Geneticheskij analiz i sistematika vidov asinhronnyh mashin postupatel'nogo dvizhenija (rod ploskih). Elektrotehnіka і elektromehanіka, 4, 92–100.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-27

Як цитувати

Soloshych, I., & Shvedchykova, I. (2016). Розробка рангової структури систематики природоохоронного обладнання для очистки газових викидів, стічних вод і твердих відходів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10 (84), 17–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.86462

Номер

Том 6 № 10 (84) (2016): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Iryna Soloshych, Iryna Shvedchykova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.