Системний аналіз блоку вторинної конденсації в контексті підвищення енергоефективності виробництва аміаку

Автор(и)

  • Anatoliy Babichenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-8649-9417
  • Vladimir Velma Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3799-5393
  • Juliya Babichenko Український державний університет залізничного транспорту пл. Фейєрбаха, 7, м. Харків, Україна, 61050, Україна https://orcid.org/0000-0002-5345-7595
  • Yana Kravchenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-6311-8060
  • Igor Krasnikov Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7663-1816

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.96464

Ключові слова:

виробництво аміаку, вторинна конденсація, ідентифікація, математичне моделювання процесів теплообміну, енергоефективність

Анотація

Наведені результати досліджень по ефективності процесів теплообміну технологічного комплексу вторинної конденсації типового для України агрегату синтезу аміаку. Виконана ідентифікація процесів теплообміну конденсаційної колони. Методом математичного моделювання здійснено синтез енергоефективного технологічного оформлення стадії вторинної конденсації із застосуванням лише тепловикористовуючих холодильних систем. Запропонована технологія забезпечує зниження споживання електроенергії і природного газу відповідно на 60 кВт·год/т NH3 і 1,2 м3/ т NH3

Біографії авторів

Anatoliy Babichenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу 

Vladimir Velma, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра процесів і апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв

Juliya Babichenko, Український державний університет залізничного транспорту пл. Фейєрбаха, 7, м. Харків, Україна, 61050

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплотехніки та теплових двигунів 

Yana Kravchenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу 

Igor Krasnikov, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу 

Посилання

  1. Winiwarter, W., Erisman, J. W., Galloway, J. N., Klimont, Z., Sutton, M. A. (2013). Estimating environmentally relevant fixed nitrogen demand in the 21st century. Climatic Change, 120 (4), 889–901. doi: 10.1007/s10584-013-0834-0
  2. Dawson, C. J., Hilton, J. (2011). Fertiliser availability in a resource-limited world: Production and recycling of nitrogen and phosphorus. Food Policy, 36, S14–S22. doi: 10.1016/j.foodpol.2010.11.012
  3. Dybkjoker, I. (2013). 100 Years of Ammonia Synthesis Technology. 58th Annual Safety in Ammonia Plants and Related Facilities Symposium. Frankhfurt. Available at: https://www.aiche.org/sites/default/files/docs/conferences/8096_Ammonia2013_Committee_Flyer_v8_0.pdf
  4. Noelker, K., Ruether, J. (2011). Low Energy Consumption Ammonia Production: Baseline Energy Consumption, Options for Energy Optimization. Paper submitted for the Nitrogen + Syngas Conference. Duesseldorf. Available at: https://ru.scribd.com/document/317686530/Low-Energy-Consumption-Ammonia-Production-2011-paper-pdf
  5. Babichenko, A. K., Toshynsjkyj, V. I. (2009). Zastosuvannia matematychnogho modeljuvannia dlia diaghnostyky pokaznykiv efektyvnosti procesiv teplo- i masoobminu v absorberakh teplovykorystovujuchykh kholodyljnykh ustanovok aghreghativ syntezu amiaku. Voprosy khimii i khimicheskoy tekhnologii, 6, 107–111.
  6. Malhotra, A. (2012). KBR PURIFIER™ Technology and Project Execution Options for Ammonia Plants. 25th AFA International Fertilizer Technology Conference & Exhibition Sustainability Driving the Future. KBR, USA. Available at: http://s3.amazonaws.com/zanran_storage/afa.com.eg/ContentPages/2565221218.pdf
  7. Singh, U., Singh, S., Malhotra, A. (2010). Successful Operating Experience of CFCL Ammonia Plant Revamped with KBR KRES™ Technology. Ammonia plant safety (and related facilities). Safety in ammonia plants & related facilities symposium. Montreal, 121–130.
  8. Arora, V. K. (2015). Use multistage integrated chilling to increase ammonia production. Hydrocarbon processing, 94 (4), 39–48
  9. Babichenko, A. K., Toshinskiy, V. I., Krasnikov, I. L., Podustov, M. A. (2007). Energosberegayushchee tekhnologicheskoe oformlenie bloka vtorichnoy kondensatsii krupnotonnazhnykh agregatov sinteza ammiaka. Integrated Technologies and Energy Conservation, 4, 3–6.
  10. Ladanjuk, A. P., Ladanjuk, O. A., Bojko, R. O. et. al. (2015). Suchasni metody avtomatyzaciji tekhnologhichnykh obiektiv. Kyiv: Integhr. Loghistyk Ukraina, 408.
  11. Brandt, S. (2014). Data Analysis: Statistical and Computational Methods for Scientists and Engineers. New York: Springer, 523. doi: 10.1007/978-3-319-03762-2
  12. Babichenko, A. K. (2010). Conformities to the law of heat exchange in the process of condensation of ammonia of products from circulation gas in viparnikakh of aggregates of synthesis. Integrated Technologies and Energy Conservation, 1, 47–51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-25

Як цитувати

Babichenko, A., Velma, V., Babichenko, J., Kravchenko, Y., & Krasnikov, I. (2017). Системний аналіз блоку вторинної конденсації в контексті підвищення енергоефективності виробництва аміаку. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (86), 18–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.96464

Номер

Том 2 № 6 (86) (2017): Технології органічних та неорганічних речовин. Екологія

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Anatoliy Babichenko, Vladimir Velma, Juliya Babichenko, Yana Kravchenko, Igor Krasnikov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.