Аналіз взаємозв’язків критеріїв оптимального управління процесом буріння свердловин
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.97934Ключові слова:
оптимальне управління, процес буріння, критерії оптимальності, взаємозв’язки, метод Фаррара-ГлобераАнотація
Проведено комплексну оцінку зв’язків критеріїв оптимальності процесу буріння свердловин (мінімумів собівартості 1 м проходки і питомих витрат енергії) за допомогою методу Фаррара-Глобера. Визначено, що спостерігається повна мультиколінеарність між досліджуваними критеріями при зміні осьової сили на долото і частоти його обертання. Запропоновано дуалістичний підхід до вирішення задачі оптимального управління процесом буріння і формування критерію оптимальності на засадах енергоінформаційного підходу
Посилання
- Hutak, O. V. (2010). Analiz multykolinearnosti kryteriiv optymalnosti protsesu burinnia naftovykh i hazovykh sverdlovyn dolotamy typu RDS. Naftohazova enerhetyka, 1 (12), 98–101.
- Elmgerbi, A., Thonhauser, G., Prohaska, M., Nascimento, A., Roohi, A. (2016). Application of Computer Programming to Estimate Volumetric Change of an Active Drilling Fluid System Cause by Elastic Deformation of an Open Borehole Section Wall. Global Journal of Computer Science and Technology, 16 (3), 15–30.
- Jacobs, T. (2015). Automated Drilling Technologies Showing Promise. Journal of Petroleum Technology, 67 (06), 50–55. doi: 10.2118/0615-0050-jpt
- Aldred, W., Bourque, J., Mannering, M., Chapman, C., du Castel, B., Hansen, R. et. al. (2012). Drilling Automation. Oilfield Review, 24 (2), 18–27.
- Rassenfoss, S. (2011). Automated Drilling Raises Control Issues. Journal of Petroleum Technology, 63 (09), 36–37. doi: 10.2118/0911-0036-jpt
- Larsen, H. F., Alfsen, T., Kvalsund, R., Iversen, F. P., Welmer, M., Hult, O., Ekrene, S. (2010). The Automated Drilling Pilot on Statfjord C. IADC/SPE Drilling Conference and Exhibition. doi: 10.2118/128234-ms
- Thorogood, J. L., Florence, F., Iversen, F. P., Aldred, W. D. (2009). Drilling Automation: Technologies, Terminology and Parallels With Other Industries. SPE/IADC Drilling Conference and Exhibition. doi: 10.2118/119884-ms
- Detournay, E., Richard, T., Shepherd, M. (2008). Drilling response of drag bits: Theory and experiment. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences, 45 (8), 1347–1360. doi: 10.1016/j.ijrmms.2008.01.010
- Fernandez, M., Ibanez, D., Storey, D. (2005). Significant Results in Field Trials (Argentina) of an Electronically Controlled Automatic Drilling System. Proceedings of SPE Latin American and Caribbean Petroleum Engineering Conference. doi: 10.2523/94889-ms
- Aldred, W., Belaskie, J., Isangulov, R., Crockett, B., Edmondson, B., Florence, F., Srinivasan, S. (2005). Changing the Way We Drill. Olifield Review, 17 (1), 42–49.
- Thorhauser, G. (2004). Using Real-Time Data for Automated Drilling. Oil Gas European Magazine, 4, 170–173.
- Horbiichuk, M. I., Kropyvnytska, V. B. (2008). Optymalne keruvannia protsesom mekhanichnoho burinnia. Naftova i hazova promyslovist, 3, 20–22.
- Fadieieva, I. H. (2003). Fazzi-model sposterezhennia za sobivartistiu budivnytstva naftovykh i hazovykh sverdlovyn. Kompiuterne modeliuvannia ta informatsiini tekhnolohii v nautsi, ekonomitsi ta osviti, 190–194.
- Khakimov, L. Z., Dverii, V. P. (2003). Optymalni vytraty promyvnoi ridyny dlia burinnia sverdlovyn dolotamy diametrom 215,9. Naftova i hazova promyslovist, 4, 24–25.
- Sementsov, H. N., Sabat, N. V., Hutak, O. V. (2014). Razvytye metodov syhnalnoi ydentyfykatsyy burymosty hornykh porod v realnom vremeny. Avtomatyzatsyia, telemekhanyzatsyia y sviaz v neftianoi promyshlennosty, 2, 31–36.
- Danyliuk, M. O., Fadieieva, I. H. (2001). Rozvytok modelei upravlinnia protsesom burinnia hlybokykh sverdlovyn na bazi nechitkoi lohiky. Enerhetyka: ekonomika, tekhnolohii, ekolohiia, 1, 61–65.
- Zhukovskyi, A. A. (1985). Metody statycheskoi optymyzatsyy protsessa burenyia. Hornyi zhurnal. Yzvestyia vuzov, 8, 96–101.
- Multykolinearnist. Alhorytm Farrara-Hlobera. Wikipedia. Available at: http://uk.wikipedia.org/wiki/Мультиколінеарність
- Haber, R., Unbehauen, H. (1990). Structure identification of nonlinear dynamic systems – A survey on input/output approaches. Automatica, 26 (4), 651–677. doi: 10.1016/0005-1098(90)90044-i
- McCode, S., Davies, P., Seidel, D. (1991). On the use of nonlinear autoregressive moving average models for simulation end system identification. American Coutrol Conference, 2559–2562.
- Pottmann, M., Unbehauen, H., Seborg, D. E. (1993). Application of a general multi-model approach for identification of highly nonlinear processes-a case study. International Journal of Control, 57 (1), 97–120. doi: 10.1080/00207179308934380
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Lev Kopystynskyy, Vitaliai Kropyvnytska, Andriy Lagoyda, George Sementsov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.