Розроблення і використання геоінформаційної системи для виявлення урбаністичних проблем

Автор(и)

  • Andrii Oreshchenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033, Україна https://orcid.org/0000-0002-8363-6885
  • Inna Nesterchuk Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-4990-6017

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98809

Ключові слова:

геоінформаційна система, урбаністика, розумне місто, просторова трансформація, міський простір, джентрифікація, комерціалізація, ревіталізація, карта

Анотація

Запропоновано концепцію і розроблено альфа-версію геоінформаційної системи для виявлення і розв’язання урбаністичних проблем. Вона пропонується як допоміжний інструмент для управління розвитком пострадянських міст Східної Європи. Від аналогічних систем її відрізняє орієнтація на виявлення проблем і встановлення протиріч на території міста. Описано її структуру, перелік функцій та інформаційне наповнення. В результаті її випробувань на тестових ділянках визначені зони з характерними урбаністичними процесами: джентрифікацією, комерціалізацією і ревіталізацією території міста. Ці дані наведено у картографічній формі

Біографії авторів

Andrii Oreshchenko, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033

Кандидат географічних наук

Кафедра економічної та соціальної географії, географічний факультет

Inna Nesterchuk, Житомирський національний агроекологічний університет бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кандидат географічних наук, доцент

Кафедра туризму

Посилання

  1. Denysiuk, A. (2010). Vyvchennia miskoho prostoru: istorychnyi ohliad ta perspektyvy analizu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 889, 138–141.
  2. Kravchuk, I. (2012). Transformatsiini protsesy u rozvytku silskykh terytorii. Naukovi pratsi poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2 (5), 132–138.
  3. Sosnova, N. S., Nechypir, T. R. (2015). Transformatsiia miskoho prostoru mista Novoiavorivsk v umovakh ekonomichnykh zmin. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Ser.: Arkhitektura, 816 (35), 171–176.
  4. Foody, G. M., Atkinson, P. M. (Eds.) (2006). Uncertainty in Remote Sensing and GIS. Chichester: Wiley, 307. doi: 10.1002/0470035269
  5. Borza, S., Simion, C. (2016). Research on implementation of GIS systems with automatic acquisition and multi-criteria analysis of data. International Journal of Mathematics and Computers in Simulation, 10, 23–31.
  6. Svidzinska, D. (2011). Open GIS Educational Potential (on the example of Open desktop GIS SAGA). 10th EAGE International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied Aspects. Kyiv. doi: 10.3997/2214-4609.20145046
  7. Putrenko, V. V., Benatov, D. E., Stefanishin, D. V. (2016). A geoinformation system of “the hydrocomplexes of Ukraine” as an important part in supporting managerial decisions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (79)), 46–53. doi: 10.15587/1729-4061.2016.61135
  8. Samoilenko, V. M. (2010). Heohrafichni informatsiini systemy i tekhnolohii. Kyiv: Nika-Tsentr, 448.
  9. Ivanik, O. M. (2013). Metodychni zasady heomorfolohivhnych ta fatsialnych doslidzhen pryantarktychnykh moriv Pivdennoho okeanu (heoinformatsiinyi aspect). Geologiia i poleznye iskopaemye Mirovogo okeana, 1, 77–86.
  10. Franck-Neel, C., Borst, W., Diome, C., Branchu, P. (2015). Mapping the land use history for protection of soils in urban planning: what reliable scales in time and space? Journal of Soils and Sediments, 15 (8), 1687–1704. doi: 10.1007/s11368-014-1017-y
  11. Tapete, D., Cigna, F. (2016). Urban remote sensing in areas of conflict: TerraSAR-X and Sentinel-1 change detection in the Middle East. Fourth International Conference on Remote Sensing and Geoinformation of the Environment (RSCy2016). doi: 10.1117/12.2241442
  12. Temes, R., Moya, A. (2016). Typology of the transformations occurred in the peri-urban space of huerta de Valencia. Evidence from north arch of Valencia (Spain). International Journal of Sustainable Development and Planning, 11 (6), 996–1003. doi: 10.2495/sdp-v11-n6-996-1003
  13. La Rosa, D., Privitera, R., Barbarossa, L., La Greca, P. (2017). Assessing spatial benefits of urban regeneration programs in a highly vulnerable urban context: A case study in Catania, Italy. Landscape and Urban Planning, 157, 180–192. doi: 10.1016/j.landurbplan.2016.05.031
  14. Mukherjee, F., Ghose, R. (2012). Exploring the Complexities of Community Engaged GIS. International Journal of Applied Geospatial Research, 3 (4), 87–102. doi: 10.4018/jagr.2012100105
  15. Ghose, R. (2003). Community Participation, Spatial Knowledge Production, and GIS Use in Inner-City Revitalization. Journal of Urban Technology, 10 (1), 39–60. doi: 10.1080/1063073032000086326
  16. Dovey, K., Ristic, M. (2015). Mapping urban assemblages: the production of spatial knowledge. Journal of Urbanism: International Research on Placemaking and Urban Sustainability, 10 (1), 15–28. doi: 10.1080/17549175.2015.1112298
  17. Cattoor, B. (2015). Designerly mapping practices at the crossroads of cartography and urbanism: a processual account of three re-cartographies of southwest Flanders. Environment and Planning A, 47 (6), 1283–1297. doi: 10.1177/0308518x15594902
  18. Shin, H. B., Kim, S.-H. (2015). The developmental state, speculative urbanisation and the politics of displacement in gentrifying Seoul. Urban Studies, 53 (3), 540–559. doi: 10.1177/0042098014565745
  19. Lees, L. (2016). Gentrification, Race, and Ethnicity: Towards a Global Research Agenda? City & Community, 15 (3), 208–214. doi: 10.1111/cico.12185
  20. Boterman, W. R., van Gent, W. P. C. (2014). Housing Liberalisation and Gentrification: The Social Effects of Tenure Conversions in Amsterdam. Tijdschrift Voor Economische En Sociale Geografie, 105 (2), 140–160. doi: 10.1111/tesg.12050
  21. Palibrk, M., Rhein, C. (2014). Urban forms, land use and social mix in b uilt up areas: The case of the city of Paris. CyberGeo, 2014.
  22. Goldblatt, R., Omer, I. (2014). The association between land-use distribution and residential patterns: The case of mixed Arab-Jewish cities in Israel. Journal of Urban and Regional Analysis, 6 (1), 15–34.
  23. Zhao, F., Du, Q., Ren, F., Wang, G. (2014). Syntactic characteristics and smart construction mechanism of thematic map symbol. Acta Geodaetica et Cartographica Sinica, 43 (6), 653–660.
  24. Domingues, C., Corby, O., Soualah-Alila, F. (2012). Raisonner sur une ontologie cartographique pour concevoir des legendes de cartes [Designing a cartographic ontology for making map legends]. Revue des Nouvelles Technologies de l'Information, E.23, 269–274.
  25. Muller, M., Neder, T. (2015). Geoinformationen fur die intelligente stadt – Gute entscheidungen leicht gemacht. Zeitschrift fur Geodasie, Geoinformation und Landmanagement, 140 (4), 249–254.
  26. Roche, S. (2015). Geographic information science II: Less space, more places in smart cities. Progress in Human Geography, 40 (4), 565–573. doi: 10.1177/0309132515586296
  27. Karpinskii, Yu. O., Liashchenko A. A. (2001). Formuvannia natsionalnoi infrastruktury prostorovyx danykh – priorytetnyi napriam topohrafo-heodezychnoi ta kartohrafichnoi diialnosti. Visnyk geodezii ta kartografii, 3, 65–74.
  28. Duce, S., Janowicz, K. (2010). Microtheories for Spatial Data Infrastructures – Accounting for Diversity of Local Conceptualizations at a Global Level. Lecture Notes in Computer Science, 27–41. doi: 10.1007/978-3-642-15300-6_3
  29. Gould, N., Mackaness, W. (2015). From taxonomies to ontologies: formalizing generalization knowledge for on-demand mapping. Cartography and Geographic Information Science, 43 (3), 208–222. doi: 10.1080/15230406.2015.1072737
  30. Kohan, S. S., Moskalenko, A. A. (2015). Development of knowledge base structure of geoinformation monitoring system for evaluation of qaulity status of agricultural lands. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (77)), 32–37. doi: 10.15587/1729-4061.2015.51050
  31. Oreshchenko, A. (2016). Mentalne modeliuvannia vyrobnychykh protsesiv: znachennia dlia kartohrafii. Chasopys kartohrafii, 15 (1), 23–37.
  32. Melnyk, L., Batychenko, S. (2016). Transformation processes perception by urban residents of the town of Shpola. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi heohrafii, 21 (2), 122–125.
  33. Gnatiuk, O., Ostapenko, P. (2016). Creation of capable territorial communities in Ukraine: advantages, risks, dangers. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia, 76, 73–83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-26

Як цитувати

Oreshchenko, A., & Nesterchuk, I. (2017). Розроблення і використання геоінформаційної системи для виявлення урбаністичних проблем. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(2 (86), 32–41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98809

Номер

Том 2 № 2 (86) (2017): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Andrii Oreshchenko, Inna Nesterchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.