Розробка моделі буримості нафтовидобувних свердловин долота PDC для родовища Узень (Республіка Казахстан)

Автор(и)

  • Boris Fedorov Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013, Казахстан https://orcid.org/0000-0002-1196-5268
  • Boranbay Ratov Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013, Казахстан https://orcid.org/0000-0003-4707-3322
  • Aizada Sharauova Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013, Казахстан https://orcid.org/0000-0001-8887-8835

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.99032

Ключові слова:

свердловина, модель буримості, долото PDC, знос, порівняльна оцінка, шарошечні долота

Анотація

Для буріння свердловин на великому нафтогазовому родовищі Узень (Казахстан) замість шарошечних доліт з великим ефектом застосовуються долота РDС. Дані про показники роботи інструментів оброблені методами статистики. Створено відповідну модель буримості. Модель містить три параметри: початкову швидкість, темп зниження швидкості і показник ступеня, в яку зводиться час буріння. Модель дозволяє прогнозувати і оптимізувати роботу долота РDС

Біографії авторів

Boris Fedorov, Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології та техніки буріння свердловин

Boranbay Ratov, Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра технології та техніки буріння свердловин

Aizada Sharauova, Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва вул. Сатпаєва, 22 а, м. Алмати, Республіка Казахстан, 050013

Аспірант

Кафедра технології та техніки буріння свердловин

Посилання

  1. Popov, A. N., Spivak, A. I. et. al. (2007). Tekhnologiya bureniya neftyanyh i gazovyh skvazhin. Moscow: Nedra, 512.
  2. Kalinin, A. G., Oganov, A. S. et. al. (2013). Stroitel'stvo neftegazovyh skvazhin. Moscow: RTUNG im. Gubkina, 580.
  3. Badalov, R. A. (1960). Opredelenie mekhanicheskij skorosti prohodki v zavisimosti ot rezhimnyh parametrov bureniya. Izv. Vuzov. Neft' i gaz, 1, 52–58.
  4. Ejgeles, R. M., Strekalova, R. V. (1977). Raschet i optimizaciya processov bureniya. Moscow: Nedra, 200.
  5. Sinev, S. V. (2009). Modeli processa bureniya. Neftegazovoe delo, 2. Available at: http://ogbus.ru/authors/Sinev/Sinev_1.pdf
  6. Sitnikov, N. B., Makarov, V. V. (1992). Matematicheskaya model' processa bureniya glubokih geologorazvedochnyh skvazhin. Izv. vuzov. Gornyj zhurnal, 1, 62–68.
  7. Kalinin, A. G., Oshkordin, O. V., Piterskij, V. M., Solov'ev, N. V. (2000). Razvedochnoe burenie. Moscow: Nedra, 748.
  8. Levickij, A. Z. (1987). Issledovanie dannyh geologo-tekhnicheskogo kontrolya dlya optimizacii bureniya. Moscow: VNIIOEHNG, 14–31.
  9. Alkaragoolee, M., Ebrahimi, K., Whalley, R. (2017). A hybrid model for a drilling process for hydrocarbon well-boring operations. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part K: Journal of Multi-body Dynamics, 146441931769785. doi: 10.1177/1464419317697854
  10. Florence, F., Iversen, F. P. (2010). Models for Drilling Process Automation: Equations and Applications. Publisher Sociaty of petroleum Engineers. SPE Drilling Conferfence and Exhibition. Nero Orleons, USA, Luisiana, 16.
  11. Gandzhumyan, R. A (2013). Matematicheskaya statistika v razvedochnom burenii. Moscow: Nedra, 210.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-08

Як цитувати

Fedorov, B., Ratov, B., & Sharauova, A. (2017). Розробка моделі буримості нафтовидобувних свердловин долота PDC для родовища Узень (Республіка Казахстан). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1 (87), 16–22. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.99032

Номер

Розділ

Виробничо-технологічні системи