Розробка комп’ютерно-інтегрованих систем автоматизації технологічного процесу переробки супутного газу

Автор(и)

  • Andrii Stopakevych Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0003-1719-9071
  • Oleksii Stopakevych Одеській національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-8318-6853
  • Anatolii Tigariev Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0002-3394-2526

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.99060

Ключові слова:

ректифікація, метан, пропан-бутан, система автоматичного керування, комп’ютерно-інтегрована автоматизація

Анотація

Проаналізована переробка супутнього нафтового газу. Запропонована процедура побудови комп’ютерно-інтегрованої системи автоматизації технологічного процесу переробки газу. Особливістю процедури є комплексне розв’язання задачі ефективного розрахунку технологічного процесу і керування їм сучасною системою керування. Процедура використана для розробки технологічного процесу переробки газу нафтового родовища середньої потужності. Процес забезпечує якісну переробку газу при значних збуреннях

Біографії авторів

Andrii Stopakevych, Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв

Oleksii Stopakevych, Одеській національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів 

Anatolii Tigariev, Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв

Посилання

  1. Kovalenko, D. R. (2009). Hosudarstvennoe rehulyrovanye dobychy nefty y haza v Norvehyy. Trudy ynstytuta hosudarstva y prava RAN, 4, 274–285.
  2. Provornii, I. A. (2013). Sovremennoe sostoianye y kliuchevie problemi utylyzatsyy poputnoho neftianoho haza v Rossyy. Ynterekspo Heo-Sybyr, 3 (1), 59–63.
  3. Lukyn, A. E. (2014). Uhlevodorodnii potentsyal bolshykh hlubyn y perspektyv eho osvoenyia v Ukrayne. Heofyzycheskyi zhurnal, 36 (4), 3–23.
  4. Lymarenko, O. M., Khalitova, L. A. (2014). Ways to improve the use of natural gas in Ukraine. Technology audit and production reserves, 2 (1 (16)), 21–26. doi: 10.15587/2312-8372.2014.23428
  5. Khan, M. I. (2017). Falling oil prices: Causes, consequences and policy implications. Journal of Petroleum Science and Engineering, 149, 409–427. doi: 10.1016/j.petrol.2016.10.048
  6. Mariano, M. M. (Ed.) (2015). Introduction to software for chemical engineers. Boca Raton, FL, USA: CRC Press, 603.
  7. Pastushenko, V. S., Stopakevych, A. A., Stopakevych, A. A. (2016). Ynformatsyonno-vichyslytelnaia systema proektyrovanyia tekhnolohycheskoho protsessa utylyzatsyy uhlekysloho haza v metanol y systemi eho avtomatyzatsyy. Vestnyk KhNU, 243 (6), 226–230.
  8. Roy, P. S., Amin, M. R. (2011). Aspen-HYSYS Simulation of Natural Gas Processing Plant. Journal of Chemical Engineering, 26 (1), 62–65. doi: 10.3329/jce.v26i1.10186
  9. Ramzan, N., Naveed, S., Tahir, F. M. (2013). Simulation of natural gas processing plant for bumpless shift. NFC-IEFR Journal of Engineering & Scientific Research, 1, 151–156.
  10. Bhran, A. A. E.-K., Hassanean, M. H., Helal, M. G. (2016). Maximization of natural gas liquids production from an existing gas plant. Egyptian Journal of Petroleum, 25 (3), 333–341. doi: 10.1016/j.ejpe.2015.08.003
  11. Rao, K. N. M. (2015). HYSYS and Aspen Plus in Process Design: A Practical Approach. FRG: Lambert Academic Publishing, 380.
  12. Kooijman, H. A., Tayor, R. (2000). The ChemSep book. Norderstedt: Books on Demand, 541.
  13. Stopakevych, A. O. (2015). Razrabotka modely y prohrammnikh sredstv dlia sozdanyia robastnoi sistemy upravlenyia teploobmennykom. Avtomatyzatsiia tekhnolohichnykh i biznes-protsesiv, 7 (3), 51–60.
  14. Al-Malah, K. (2014). MATLAB Numerical Methods with Chemical Engineering Applications. USA, N.Y.: McGraw Hill Professional, 419.
  15. Luyben, W. L. (2013). Distillation design and control using Aspen simulation. New York and Hoboken, NJ: AIChE and John Wiley & Sons, Inc., 510.
  16. Cantrell, J. G., Elliott, T. R., Luyben, W. L. (1995). Effect of Feed Characteristics on the Controllability of Binary Distillation Columns. Industrial & Engineering Chemistry Research, 34 (9), 3027–3036. doi: 10.1021/ie00048a014
  17. Luyben, W. L. (Ed.) (1992). Practical distillation control. N.Y.: Van Nostrand Reihold, 560. doi: 10.1007/978-1-4757-0277-4
  18. Skogestad, S. (2007). The Dos and Don’ts of Distillation Column Control. Chemical Engineering Research and Design, 85 (1), 13–23. doi: 10.1205/cherd06133
  19. Rueda, L., Edgar, T., Eldridge, R. (2004). On-line parameter estimation and control for a pilot scale distillation column. AIChE annual meeting, 3–17.
  20. Rueda, L. (2005). Modeling and control of multicomponent distillation systems separating highly non-ideal mixtures. Austin,TX: UT, 184.
  21. Berge, J. (2005). Software for Automation: Architecture, Integration, and Security. USA, NC, Chapei Hill: ISA, 325.
  22. Stopakevich, A. A. (2013). Sistemnyj analiz i teoriya slozhnyh sistem. Odessa: Astroprint, 350.
  23. Stopakevich, A. A., Stopakevich, A. A. (2016). Design of robust controllers for plants with large dead time. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (79)), 48–56. doi: 10.15587/1729-4061.2016.59107
  24. Stopakevich, A. A. (2015). Robust control system design of crude oil atmospheric distillation column. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (77)), 49–57. doi: 10.15587/1729-4061.2015.50964
  25. Leont'ev, V. S., Sharikov, Yu. V. (2012). Metodologiya modernizacii i tekhnicheskogo perevooruzheniya rektifikacionnyh kompleksov neftekhimicheskih predpriyatij. Neftegazovoe delo, 1, 187–199.
  26. Szabo, L., Nemeth, S., Szeifert, F. (2012). Three level control of a distillation column. Engineering, 04 (10), 675–681. doi: 10.4236/eng.2012.410086
  27. Stopakevich, A. A., Stopakevich, A. A. (2015). Sintez i issledovanie cifrovyh sistem supervizornogo upravleniya kolonnoj rektifikacii nefti. Avtomatizaciya tekhnologicheskih i biznes – processov, 7 (4), 24–33.
  28. Mehrpooya, M., Hejazi, S. (2015). Design and Implementation of Optimized Fuzzy Logic Controller for a Nonlinear Dynamic Industrial Plant Using Hysys and Matlab Simulation Packages. Industrial & Engineering Chemistry Research, 54 (44), 11097–11105. doi: 10.1021/acs.iecr.5b02076

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-30

Як цитувати

Stopakevych, A., Stopakevych, O., & Tigariev, A. (2017). Розробка комп’ютерно-інтегрованих систем автоматизації технологічного процесу переробки супутного газу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(2 (87), 55–63. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.99060

Номер

Том 3 № 2 (87) (2017): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Системи управління в промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Andrii Stopakevych, Oleksii Stopakevych, Anatolii Tigariev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.