Ідентифікація авторства

Під ідентифікацією авторства розуміється отримання запевнень щодо того, що кожен автор авторського колективу рукопису зробив свій внесок у дослідження, у певній його частині. У разі виникнення сумнівів з боку редакції, які можуть ґрунтуватися, зокрема, на невідповідності змісту рукопису компетенціям когось із авторів у галузі науки, сфери наукових інтересів, інших публікацій даного автора, редакція вимагає від авторського колективу надати окремим документом дані з розподілом вкладу у проведення дослідження та підготовку рукопису, з окремим акцентом на внесок автора, щодо якого виникли сумніви.

Гарантії авторства закріплюються Ліцензійним договором між Ліцензіаром (авторами) та Ліцензіатом (Видавець).

Зі складу авторського колективу має бути виділений автор-кореспондент, який виступає від імені всього авторського колективу з будь-яких питань взаємодії з редакцією. Він несе відповідальність за те, щоб були досягнуті всі угоди, що стосуються регламенту Видавця щодо перетворення рукопису на статтю та подальшої її публікації, а також на етапі після опублікування статті, якщо така потреба виникне. Якщо виникає обґрунтована з боку авторів необхідність видалення або додавання співавторів, або зміна порядку авторів, такі зміни після подання рукопису можливі лише зі схвалення кожним автором.

Процес ідентифікації авторства передбачає також недопущення появи у складі авторського колективу авторів-примар, авторів-гостей та авторів-подарунків.

Large Language Models (LLM), наприклад ChatGPT, не відповідають критеріям авторства, бо не мають відповідного вкладу для того, щоб вважатись автором, а також їх приналежність до авторства не може гарантуватись підписанням Ліцензійного договору. Якщо LLM було використано в ході дослідження, це повинно бути належним чином вказано в розділі "Матеріали та методи". Доречність використання LLM буде додатково оцінюватись редактором та спеціалістами на етапі подвійного сліпого рецензування.

У частині реалізації регламенту роботи з рукописом ця процедура є стандартною для початку роботи з рукописом.

Якщо один з авторів рукопису помер до подання рукопису в редакцію журналу, його внесок в дослідження, розробку або написання рукопису тощо повинен бути чітко відображений в розділі Подяки. Померлий автор не може бути включений до списку авторів, так як ступінь змін, внесених до рукопису після смерті співавтора, не може бути їм оцінена і не можливо дійти висновку чи була б отримана абсолютна згода померлого автора на подання остаточної версії рукопису. Крім того рукопис може бути змінений в ході редакційного процесу, а саме авторами можуть бути внесені зміни в змістовну частину рукопису відповідно до зауважень редакторів та рецензентів, які також не можливо буде узгодити з померлим автором.

За умови, якщо внесок померлого автора є вагомим, використання твору здійснюється виключно з дозволу суб’єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законодавством України. В такому випадку померлий автор може бути включений до списку авторів з відповідною приміткою про дату його смерті, а ліцензійний договір та дозвіл на публікацію остаточної версії рукопису (Твору) здійснюється спадкоємцем.

У разі виникнення ситуацій, які не описані вище та ймовірно не передбачені заздалегідь, в частині реальності авторства в даному рукописі, редакція приймає дії на основі чинного законодавства України та рекомендацій COPE, членом якої є видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР».