Емоційна складова психологічного здоров’я особистості у просторі інтеракції освітнього середовища сучасного студентства
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.219-239Keywords:
психологічне здоров’я, емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я, юнацький вік, безпечне освітнє середовище.Abstract
У контексті актуалізації в сучасних умовах тих особистісних властивостей, яким притаманний мобілізаційний потенціал, у статті представлено результати аналітичної роботи, спрямованої на розширення наукових уявлень про емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я сучасного студентства. Виходячи з ваги саме емоційно-енергетичного ресурсу особистості юнацького віку за сучасних умов емоційного тиску соціально-економічних і віртуальних чинників інформаційного середовища на центральні новоутворення цього вікового періоду, доведено, що емоційність є «фокусом перетину» всього різновиду емоційних модальностей. Обґрунтовано мету і завдання статті – описати деякі конструктивні підходи, котрі визначають вектори психологічно обґрунтованого проблемного поля саме особливостей емоційного компонента психологічного здоров’я особистості юнацького віку (психологічне здоров’я особистості як елемент соціуму; емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я на підґрунті сучасних наукових уявлень щодо функціональної структури психіки людини; функції – властивості – стани – процеси). Підкреслено важливість інтерактивного підходу як теоретико-методологічної парадигми, спроможної пояснити життєтворчу активність особистості юнацького віку в розрізі рівнів (потенційного, актуального, граничного) та можливість повноцінного врахування домінант інтеракції з огляду на наявні емоційні особливості її психологічного здоров’я. Констатовано результативність вітчизняних і зарубіжних психологічних практик, які, базуючись на інтерактивних методиках, дають змогу врахувати емоційний спектр пізнавальних переживань студентів – суб’єктів освітнього процесу сучасної вищої школи. Зроблено висновки про те, що з огляду на встановлені психологами вимоги доведено правомірність розглядати феноменологію безпеки частиною психологічної науки, актуалізовано вагу психологічного виміру освітнього середовища сучасного студентства. Адже це виступає чинником, що безпосередньо пов’язаний із явищем, яке набуває позитивної тенденції розвитку – «сучасним суспільством ризику».
References
Акопян А. Б. Влияние развлекательных учреждений на психическое здоровье личности. Наука і освіта. 2012. № 10. С. 10–14.
Балл Г. А. Системная трактовка культуры и личности в контексте концепции рациогуманизма. Наука і освіта. 2014. № 9/СХХVІ. С. 26–31.
Вірна Ж. П. Безпека особистості: соціально-психологічний та правовий вимір. Виклики та парадокси соціальної взаємодії в постмодерновому світі: лінгвістичні та психологічні аспекти: Матер. І Міжнародної наук.-практ. конф. Луцьк, 2019. С. 112–115.
Выготский Л. С., Лурия А. Р. Этюды по истории поведения: Обезьяна. Примитив. Ребёнок. Москва : Педагогика-Пресс, 1993. 224 с.
Гришина А. В., Косцова М. В. Развитие «познавательного» компонента эмоциональной направленности студентов в процессе профессиональной подготовки. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Київ, 2016. Вип. 3 (48). С. 253–257.
Дерев’яненко С. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціональних умовах. Соціальна психологія. 2008. № 1. С. 96–104.
Кисляков П. А., Шмелева Е. А., Толстов С. Н. Обеспечение соціально-психологической безопасности субъектов образования. Вопросы психологии. 2015. № 5. С. 46–55.
Кічук А. В. Деякі психологічні аспекти проблеми вибору особистістю стратегій адаптації в умовах «інформаційної цивілізації». Advances of Science: Proceedings of articles of the International Scientific conference. 2018. P. 319–324.
Крайг Грейс, Бокум Дон. Психология развития. 9-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 940 с.
Кузнецов М. А., Зотова Л. Н. Жизнестойкость и образ здоровья у студентов: монография. Харьков, 2017. 398 с.
Маслоу А. Мотивация и личность. Санкт Петербург : Евроазия, 2001. 430 с.
Массанов А. В., Іщенко К. О. Зв’язок емоційного інтелекту і зануреності особистості в інтернет-середовищі. Актуальні проблеми практичної психології: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції. Одеса, 2019. С. 24–28.
Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний в учебной и педагогической деятельности. Вопросы психологии. 2001. № 4. С. 112–116.
Саннікова О. П. Континуально-ієрархічна модель особистості. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4 (73–74). С. 166–177.
Симонов П. В. Что такое эмоция? Москва : Наука, 1966. 96 с.
Тавровецька Н. Емпіричне дослідження базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець Подільський : Аксіома, 2016. № 45. С. 358–380.
Шапошникова М. П. Психологічне здоров’я суб’єктів освітнього процесу професійної школи. Науковий вісник НПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2007. № 9–10. С. 26–32.
Штепа О. С. Особливості психологічної ресурсності осіб 20–25 років з різним статусом ідентичності. Наука і освіта. 2013. № 7. С. 204– 208.
Царькова О. В. Психологічні аспекти збереження психічного здоров’я студентської молоді. Наука і освіта. 2014. № 6. С. 128–133.
Maralov, V. G., & Sitarov, V. A. (2018). Irritability to people: Typology and mechanisms. Integration of Education, 22, 3, 493–507.
Yun, J.-Y., Shim, G., & Jeong, B. (2019). Verbal Abuse Related to Self- Esteem Damage and Unjust Blame Harms Mental Health and Social Interaction in College Population. Scientific Reports, 9 (1), 5655.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.