Емоційна складова психологічного здоров’я особистості у просторі інтеракції освітнього середовища сучасного студентства

Антоніна Кічук

doi:10.32626/2227-6246.2019-46.219-239

Автор(и)

Антоніна Кічук Ізмаїльський державний гуманітарний університет, м. Ізмаїл (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0002-2657-661X

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.219-239

Ключові слова:

психологічне здоров’я, емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я, юнацький вік, безпечне освітнє середовище.

Анотація

У контексті актуалізації в сучасних умовах тих особистісних властивостей, яким притаманний мобілізаційний потенціал, у статті представлено результати аналітичної роботи, спрямованої на розширення наукових уявлень про емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я сучасного студентства. Виходячи з ваги саме емоційно-енергетичного ресурсу особистості юнацького віку за сучасних умов емоційного тиску соціально-економічних і віртуальних чинників інформаційного середовища на центральні новоутворення цього вікового періоду, доведено, що емоційність є «фокусом перетину» всього різновиду емоційних модальностей. Обґрунтовано мету і завдання статті – описати деякі конструктивні підходи, котрі визначають вектори психологічно обґрунтованого проблемного поля саме особливостей емоційного компонента психологічного здоров’я особистості юнацького віку (психологічне здоров’я особистості як елемент соціуму; емоційні особистісні особливості психологічного здоров’я на підґрунті сучасних наукових уявлень щодо функціональної структури психіки людини; функції – властивості – стани – процеси). Підкреслено важливість інтерактивного підходу як теоретико-методологічної парадигми, спроможної пояснити життєтворчу активність особистості юнацького віку в розрізі рівнів (потенційного, актуального, граничного) та можливість повноцінного врахування домінант інтеракції з огляду на наявні емоційні особливості її психологічного здоров’я. Констатовано результативність вітчизняних і зарубіжних психологічних практик, які, базуючись на інтерактивних методиках, дають змогу врахувати емоційний спектр пізнавальних переживань студентів – суб’єктів освітнього процесу сучасної вищої школи. Зроблено висновки про те, що з огляду на встановлені психологами вимоги доведено правомірність розглядати феноменологію безпеки частиною психологічної науки, актуалізовано вагу психологічного виміру освітнього середовища сучасного студентства. Адже це виступає чинником, що безпосередньо пов’язаний із явищем, яке набуває позитивної тенденції розвитку – «сучасним суспільством ризику».

Біографія автора

Антоніна Кічук, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, м. Ізмаїл (Україна)

Кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Акопян А. Б. Влияние развлекательных учреждений на психическое здоровье личности. Наука і освіта. 2012. № 10. С. 10–14.

Балл Г. А. Системная трактовка культуры и личности в контексте концепции рациогуманизма. Наука і освіта. 2014. № 9/СХХVІ. С. 26–31.

Вірна Ж. П. Безпека особистості: соціально-психологічний та правовий вимір. Виклики та парадокси соціальної взаємодії в постмодерновому світі: лінгвістичні та психологічні аспекти: Матер. І Міжнародної наук.-практ. конф. Луцьк, 2019. С. 112–115.

Выготский Л. С., Лурия А. Р. Этюды по истории поведения: Обезьяна. Примитив. Ребёнок. Москва : Педагогика-Пресс, 1993. 224 с.

Гришина А. В., Косцова М. В. Развитие «познавательного» компонента эмоциональной направленности студентов в процессе профессиональной подготовки. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Київ, 2016. Вип. 3 (48). С. 253–257.

Дерев’яненко С. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціональних умовах. Соціальна психологія. 2008. № 1. С. 96–104.

Кисляков П. А., Шмелева Е. А., Толстов С. Н. Обеспечение соціально-психологической безопасности субъектов образования. Вопросы психологии. 2015. № 5. С. 46–55.

Кічук А. В. Деякі психологічні аспекти проблеми вибору особистістю стратегій адаптації в умовах «інформаційної цивілізації». Advances of Science: Proceedings of articles of the International Scientific conference. 2018. P. 319–324.

Крайг Грейс, Бокум Дон. Психология развития. 9-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 940 с.

Кузнецов М. А., Зотова Л. Н. Жизнестойкость и образ здоровья у студентов: монография. Харьков, 2017. 398 с.

Маслоу А. Мотивация и личность. Санкт Петербург : Евроазия, 2001. 430 с.

Массанов А. В., Іщенко К. О. Зв’язок емоційного інтелекту і зануреності особистості в інтернет-середовищі. Актуальні проблеми практичної психології: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції. Одеса, 2019. С. 24–28.

Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний в учебной и педагогической деятельности. Вопросы психологии. 2001. № 4. С. 112–116.

Саннікова О. П. Континуально-ієрархічна модель особистості. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4 (73–74). С. 166–177.

Симонов П. В. Что такое эмоция? Москва : Наука, 1966. 96 с.

Тавровецька Н. Емпіричне дослідження базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець Подільський : Аксіома, 2016. № 45. С. 358–380.

Шапошникова М. П. Психологічне здоров’я суб’єктів освітнього процесу професійної школи. Науковий вісник НПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2007. № 9–10. С. 26–32.

Штепа О. С. Особливості психологічної ресурсності осіб 20–25 років з різним статусом ідентичності. Наука і освіта. 2013. № 7. С. 204– 208.

Царькова О. В. Психологічні аспекти збереження психічного здоров’я студентської молоді. Наука і освіта. 2014. № 6. С. 128–133.

Maralov, V. G., & Sitarov, V. A. (2018). Irritability to people: Typology and mechanisms. Integration of Education, 22, 3, 493–507.

Yun, J.-Y., Shim, G., & Jeong, B. (2019). Verbal Abuse Related to Self- Esteem Damage and Unjust Blame Harms Mental Health and Social Interaction in College Population. Scientific Reports, 9 (1), 5655.