Трансформація розуміння творчих математичних задач у процесі їх розв’язання
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.289-307Keywords:
творче математичне мислення, процес розуміння, форми розуміння, розуміння-впізнавання, розуміння-уподібнення, розуміння-прогнозування, розуміння-об’єднання, розуміння-пояснення.Abstract
У статті розглянуто питання стосовно психологічної сутності, місця і ролі розуміння творчих математичних задач у процесі їх розв’язання. За результатами досліджень математичного мислення констатовано його творчий характер та означено підхід до його вивчення шляхом аналізу процесу розв’язання творчих математичних задач різних класів. Авторами виокремлено три складові процеси творчого математичного мислення: процес розуміння, процес прогнозування й апробаційний процес. Наголошено на паралельному перебігу цих складових процесів при розв’язанні творчих математичних задач. В експерименті взяли участь 220 студентів технічного університету, проаналізовано 2200 процесів розв’язання творчих математичних задач. Установлено, що процес розуміння творчої математичної задачі студентів проходить: упродовж усіх етапів розв’язання задач, за допомогою процедур упізнавання старого в новому, прогнозування майбутнього чи минулого щодо об’єкта, який розуміється, об’єднання розрізнених елементів у ціле, пояснення знайденого розв’язку. Доведено, що процес розуміння творчої математичної задачі носить наскрізний характер: розуміння умови задачі має своє продовження при формуванні й апробації розв’язку в математичному пошуковому процесі, а результати процесу розуміння задачі сприяють процесу прогнозування розв’язку й апробації мисленнєвих результатів. Установлено, що у процесі розуміння математичної задачі стан розуміння, трансформуючись, набуває різних форм: розуміння-впізнавання, розуміння-уподібнення, розуміння-прогнозування, розуміння-об’єднання, розуміння-пояснення. З’ясовано, що функціонування певної форми розуміння не належить до певного класу задач, а є якісними станами розуміння будь-яких творчих математичних задач на певних етапах їх розв’язання.
References
Адамар Ж. Исследования психологии процесса изобретения в области математики. Москва : Соврадио, 1970. 152 с.
Знаков В. В. Понимание в познании и общении. Москва : Изд-во Института психологии РАН, 1994. 237 с.
Знаков В. В. Психология понимания: проблемы и перспективы. Москва : Изд-во Института психологии РАН, 2005. 448 с.
Клайн М. Математика. Поиск истины. Москва : Мир, 1988. 295 с.
Коваленко А. Б. Проблема розуміння в працях українських психологів. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2015. № 1 (36). С. 190–197.
Коваленко А. Б. Психологія розуміння. Київ : Геропринт, 1999. 184 с.
Мойсеєнко Л. А. Психологія творчого математичного мислення. ІваноФранківськ : Факел, 2003. 481 с.
Моляко В. А. Творческая конструктология (пролегомены). Киев : Освита Украины, 2007. 388 с.
Пойа Д. Математическое открытие. Москва : Наука, 1976. 336 с.
Jaleel, S., & Titus, B. (2015). Effectiveness of Gaming Strategy on Mathematical Creativity of Students at Secondary Level. Indian Journal of Applied Research, 5 (10), 243–245. DOI 10.15373/2249555X.
Mayer, R. E., & Hegarty, M. (1996). The Process of Understanding Mathematical Problems. R. J. Sternberg, T. Ben-Zeev (Eds.). The nature of mathematical thinking, 29–53.
Mumford, M. D., & Gustafson, S. B. (1988). Creativity syndrome: Integration, application and innovation. Psychological Bullelin, 27–43.
Ortiz, E. (2016). The Problem-Solving Process in a Mathematics Classroom. Transformations, 1 (1), 257–289. Retrieved from https://nsuworks. nova.edu/transformations/vol1/iss1/1.
Reuter, T., Schnotz, W., & Rasch, R. (2015). Drawings and Tables as Cognitive Tools for Solving Non-Routine Word Problems in Primary School. American Journal of Educational Research, 3 (11), 1387– 1397. DOI 10.12691/education-3-11-7.
Yaftian, N. (2015). The outlook of the Mathematicians’ Creative Processes. Procedia. Social and Behavioral Sciences, 191, 2515–2519. Retrieved from https://www.journals.elsevier.com/procedia-social-and-behavioralsciences/special-issues.
Ziff, P. (1972). Understanding. London Ithaca.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.