Трансформація розуміння творчих математичних задач у процесі їх розв’язання

Автор(и)

  • Лідія Мойсеєнко Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-9288-7355
  • Любов Шегда Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0003-4721-7832

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.289-307

Ключові слова:

творче математичне мислення, процес розуміння, форми розуміння, розуміння-впізнавання, розуміння-уподібнення, розуміння-прогнозування, розуміння-об’єднання, розуміння-пояснення.

Анотація

У статті розглянуто питання стосовно психологічної сутності, місця і ролі розуміння творчих математичних задач у процесі їх розв’язання. За результатами досліджень математичного мислення констатовано його творчий характер та означено підхід до його вивчення шляхом аналізу процесу розв’язання творчих математичних задач різних класів. Авторами виокремлено три складові процеси творчого математичного мислення: процес розуміння, процес прогнозування й апробаційний процес. Наголошено на паралельному перебігу цих складових процесів при розв’язанні творчих математичних задач. В експерименті взяли участь 220 студентів технічного університету, проаналізовано 2200 процесів розв’язання творчих математичних задач. Установлено, що процес розуміння творчої математичної задачі студентів проходить: упродовж усіх етапів розв’язання задач, за допомогою процедур упізнавання старого в новому, прогнозування майбутнього чи минулого щодо об’єкта, який розуміється, об’єднання розрізнених елементів у ціле, пояснення знайденого розв’язку. Доведено, що процес розуміння творчої математичної задачі носить наскрізний характер: розуміння умови задачі має своє продовження при формуванні й апробації розв’язку в математичному пошуковому процесі, а результати процесу розуміння задачі сприяють процесу прогнозування розв’язку й апробації мисленнєвих результатів. Установлено, що у процесі розуміння математичної задачі стан розуміння, трансформуючись, набуває різних форм: розуміння-впізнавання, розуміння-уподібнення, розуміння-прогнозування, розуміння-об’єднання, розуміння-пояснення. З’ясовано, що функціонування певної форми розуміння не належить до певного класу задач, а є якісними станами розуміння будь-яких творчих математичних задач на певних етапах їх розв’язання.

Біографії авторів

Лідія Мойсеєнко, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ (Україна)

Доктор психологічних наук, професор кафедри вищої математики

Любов Шегда, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ (Україна)

Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої математики

Посилання

Адамар Ж. Исследования психологии процесса изобретения в области математики. Москва : Соврадио, 1970. 152 с.

Знаков В. В. Понимание в познании и общении. Москва : Изд-во Института психологии РАН, 1994. 237 с.

Знаков В. В. Психология понимания: проблемы и перспективы. Москва : Изд-во Института психологии РАН, 2005. 448 с.

Клайн М. Математика. Поиск истины. Москва : Мир, 1988. 295 с.

Коваленко А. Б. Проблема розуміння в працях українських психологів. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2015. № 1 (36). С. 190–197.

Коваленко А. Б. Психологія розуміння. Київ : Геропринт, 1999. 184 с.

Мойсеєнко Л. А. Психологія творчого математичного мислення. ІваноФранківськ : Факел, 2003. 481 с.

Моляко В. А. Творческая конструктология (пролегомены). Киев : Освита Украины, 2007. 388 с.

Пойа Д. Математическое открытие. Москва : Наука, 1976. 336 с.

Jaleel, S., & Titus, B. (2015). Effectiveness of Gaming Strategy on Mathematical Creativity of Students at Secondary Level. Indian Journal of Applied Research, 5 (10), 243–245. DOI 10.15373/2249555X.

Mayer, R. E., & Hegarty, M. (1996). The Process of Understanding Mathematical Problems. R. J. Sternberg, T. Ben-Zeev (Eds.). The nature of mathematical thinking, 29–53.

Mumford, M. D., & Gustafson, S. B. (1988). Creativity syndrome: Integration, application and innovation. Psychological Bullelin, 27–43.

Ortiz, E. (2016). The Problem-Solving Process in a Mathematics Classroom. Transformations, 1 (1), 257–289. Retrieved from https://nsuworks. nova.edu/transformations/vol1/iss1/1.

Reuter, T., Schnotz, W., & Rasch, R. (2015). Drawings and Tables as Cognitive Tools for Solving Non-Routine Word Problems in Primary School. American Journal of Educational Research, 3 (11), 1387– 1397. DOI 10.12691/education-3-11-7.

Yaftian, N. (2015). The outlook of the Mathematicians’ Creative Processes. Procedia. Social and Behavioral Sciences, 191, 2515–2519. Retrieved from https://www.journals.elsevier.com/procedia-social-and-behavioralsciences/special-issues.

Ziff, P. (1972). Understanding. London Ithaca.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-09

Як цитувати

Мойсеєнко, Л., & Шегда, Л. (2019). Трансформація розуміння творчих математичних задач у процесі їх розв’язання. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (46), 289–307. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.289-307