Метод оцінки енерговитрат розігріву - охолодження твердого тіла
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21445Ключові слова:
енерговитрати, стаціонарий процес, тепловий потік, теплообмін, нагрів.Анотація
У статті запропонований аналітичний метод оцінки витрат енергії й часу на нагрів твердого тіла на основі заміни нестаціонарного процесу розігріву - охолодження стаціонарним.
Посилання
Тепломассообмен: Справочник. / А.В. Лыков: – М.: Энергия. – 1978. – 480 с.
Свинолобов Н.П. Решение общих задач симметричного и несимметричного нагрева пластины методом разделения переменных Фурье / Н.П. Свинолобов. – Днепропетровск: ГМетАУ. – 1997. – 154 с.
Карташов Э.М. Метод интегральных преобразований в аналитической теории теплопроводности твердых тел / Э.М. Карташов // Известия РАН. Энергетика. – 1993. – № 2. – С. 99–127.
Дульнев Г.Н. Применение ЭВМ для решения задач теплообмена / Г.Н. Дульнев, В.Г. Парфенов. – М.: высшая шк. – 1990.– 207 с.
Капустин Е.А. Среднеинтегральная температура цилиндрических и сферических оболочек при стационарной теплопроводности / Е.А.Капустин, А.Г.Ярмицкий // Вестник ПГТУ. – Вип. 14. – 2004. – С. 29-34.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.