Мікроструктура і елементний аналіз порошкових композиційних матеріалів на основі заліза
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.40.2020.216169Ключові слова:
структура, залізо-бронза, фаза, порошкова композиція, рідина, спікання, пористість, неметалеві фази, перліт, термообробка, тверді частинкиАнотація
У даній статті вивчено кінетику структуроутворення композиційного порошкового матеріалу, що містить тверді мастильні матеріали типу графіту, тальку і стеарата цинку. Для проведення експериментів були приготовлені шихти, що містять порошки, мас.%:Сu – 4-18; Sn – 1-2,0; C – 1,5-2,5; тальк – 2,0-3,5; стеарат цинку – 0,5, Fe – інше. Змішування порошків здійснювалося в Y-подібному змішувачі, пресування шихти проводили на гідравлічному пресі під тиском 400-1000 МПа, а спікання прессовок – у конвеєрній печі в середовищі захисного газу (ендотермічний газ) в інтервалі температур 850-1150°С. У мікроструктурі спеченої при 850°С залізо-бронзи перліт відсутній. Це пов’язано з адсорбуючою здатністю тальку на поверхні залізних часток, що перешкоджає дифузії вуглецю в кристалічну решітку заліза. Підвищення температури спікання до 1000°С призводить до утворення в структурі залізо-бронзи перліту, при цьому перліт переважає над ферритом. Це пов’язано з частковим вигоранням тальку з поверхні залізних часток і відкритим шляхом дифузії вуглецю. При температурі спікання 1150°С в мікроструктурі зразків залізо-бронзи утворюється перлитная структура і сітка світлих включень. Вивчення хімічного складу світлих включень у мікрорентгенспектральному аналізаторі показало, що в цих включеннях є тверді розчини змінних складів: або Fe-Cu-Sn, Cu-Fe-Sn, або Cu-Sn-Fe. Для підтвердження цих припущень був проведений фазовий рентгеноструктурний аналіз. Дифрактограми цих зразків є рефлексами Fe і Cu. Відсутність дифракційних ефектів, характерних для Sn, пов’язано з його розчинністю в решітці Cu. Це пов’язано з низькою температурою плавлення Sn (232°С) і його іонним радіусом, який дозволяє ізоморфно заміщати іони Cu і Fe іонами Sn (їх різниця складає не більше 15%)
Посилання
References:
Ermakov S.S., Ermakov B.S. Vliianie zhidkoi fazy na formirovanie struktury spechennykh splavov. Materialy IV Vsesoiuznoi nauch.-tekhn. konf. «Goriachee pressovanie v poroshkovoi metallurgii» [Influence of the liquid phase on the formation of the structure of sintered alloys. Proceedings of IV All-Union Sci.-Tech. Conf. «Hot pressing in powder metallurgy»]. Novocherkassk, 1991, pp. 85-88. (Rus.)
Mamedov A.T. Konstruktsionnye i antifriktsionnye poroshkovye materialy [Structural and anti-friction powder materials]. Baku, Elm Publ., 2005. 458 p. (Rus.)
Перелік використаних джерел (ДСТУ):
Ермаков С.С. Влияние жидкой фазы на формирование структуры спеченных сплавов / С.С. Ермаков, Б.С. Ермаков / Горячее прессование в порошковой металлургии : материалы IV Всесоюзной научно-технической конференции. – Новочеркасск, 1991. – С. 85-88.
Мамедов А.Т. Конструкционные и антифрикционные порошковые материалы / А.Т. Мамедов. – Баку : Элм, 2005. – 458 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.