До питання щодо виникнення автоколивань різця металорізального верстату
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.50.2025.336270Ключові слова:
вібростійкість різця, головні осі жорсткості, теорія координатних в’язей, алгоритмАнотація
Для сучасного машинобудування важливим є питання міцності та вібростійкості різних частин системи: верстат, пристосування, інструмент, заготовка. Зокрема, враховуючи різновидність інструментів, які застосовуються при точінні, актуальним є узгодження параметрів різця та режиму різання, що забезпечать відсутність автоколивань. До тих пір, поки рух різця токарного верстату розглядався як рух тіла з одним ступенем вільності, не було пояснень автоколиванням цього різця. В даній роботі виникнення цих коливань пояснюється теорією Тлустого – Кудинова. Різець замінюється динамічною моделлю, що має два ступеня вільності, пружні властивості якої еквівалентні властивостям двох взаємно перпендикулярних пружин, розташованих по головних осях жорсткості. Сила різання вважається лінійно залежною від товщини стружки, що знімається, коефіцієнт пропорційності – коефіцієнт питомого опору різанню. За допомогою рівнянь Лагранжу другого роду складені диференціальні рівняння руху різця, за узагальнені координати вибрані координати центру ваги різця вздовж головних осей жорсткості. При знаходженні розв’язку диференціальних рівнянь руху отримано характеристичне квадратне рівняння. По знаку дискримінанта цього рівняння з’ясована можливість виникнення автоколивань різця. Наведена блок-схема алгоритму розрахунків для визначення стійкого процесу різання при точінні. Розглянуто приклад чорнового поздовжнього точіння заготовки проходними розточними різцями з пластинами. Оброблювальний матеріал – конструкційна сталь. Подача і глибина різання змінювались. Викладена в роботі методика підбору сукупності параметрів технологічного процесу, при яких автоколивання інструменту відсутні, може бути корисною для студентів ЗВО, аспірантів і інженерів, що займаються конструюванням і експлуатацією токарних верстатів
Посилання
Коливання неконсервативних механічних систем. Монографія / Бабенко О.Є., Боронко О.О., Лавренко Я.І., Трубачов С.І. Київ : Нац. техн. ун-т України «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2020. 153 с.
Bigoni D., Kirillov O. Dynamic stability and bifurcation in nonconservative mechanics. Springer Cham, 2019. 291 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-93722-9.
Bondarenko V.V., Markov Yu.G., Veretennikov V.G. Nonlinear dynamic analysis of mechanical systems with energy dissipation // IUTAM/IFToMM Symposium on Synthesis of Nonlinear Dynamical Systems, Riga, Latvia, 24-28 August 1998. Dordrecht: Springer, 2000. Pp. 115-122. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-011-4229-8_10.
Лимарь А.А., Каиров А.С. Свободные колебания токарных резцов со сменными пластинами. Проблеми обчислювальної техніки і міцності конструкцій. 2015. Вип. 24. С. 145-151.
Modeling of a turning tool holder with finite elements and simulation of its free vibration frequencies / I.H. Jaafar et al. Advanced Materials Research. 2012. Vol. 576. Pp. 659-664. DOI: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/AMR.576.659.
Siddhpura M., Paurobally R. Chatter stability and tool wear predictions in the presence of chatter vibrations for orthogonal turning process. Australian Journal of Mechanical Engineering. 2013. Vol. 11, no. 2. Pp. 67-82. DOI: https://doi.org/10.7158/M12-019.2013.11.2.
Хорошайло В.В., Гузенко В.С., Миранцев С.Л. Підвищення вібростійкості різців при обробці отворів великого діаметру на токарно-гвинторізних верстатах. Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. 2014. Вип. 35. С. 131-135.
Хорошайло В.В. Повышение виброустойчивости растачивания на токарно-винторезных станках. Technology Audit and Production Reserves. 2016. Vol. 1, no. 1(27). Pp. 17-21. DOI: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.60271.
Gokulu T., Defant F., Albertelli P. Stability analysis of multi‑insert rotating boring bar with stiffness variation. Journal of Sound and Vibration. 2024. Volume 586. Article 118497. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsv.2024.118497.
Способ и устройство для исследования регенеративных автоколебаний при точении / Ю.М. Внуков та ін. Різання і інструмент в технологічних системах. 2013. Вип. 83. С. 42-54.
Chen C.-K., Tsao Y.-M. A stability analysis of regenerative chatter in turning process without using tailstock. International Journal of Advanced Manufacturing Technology. 2006. Vol. 29. Pp. 648-654. DOI: https://doi.org/10.1007/s00170-005-2573-5.
Prediction methods and experimental techniques for chatter avoidance in turning systems: a review / G. Urbikain et al. Applied Sciences. 2019. Vol. 9, no. 21, Article 4718. DOI: https://doi.org/10.3390/app9214718.
Кучугуров М.В. Влияние износа режущего инструмента на особенности динамики процесса резания при токарной обработке. Різання і інструмент в технологічних системах. 2015. Вип. 85. С. 163-170.
Influence of tool wear and workpiece diameter on surface quality and prediction of surface roughness in turning / C. Li et al. Metals. 2024. Vol. 14, No. 11. Article 1205. DOI: https://doi.org/10.3390/met14111205.
An experimental study on the effect of tool ge-ometry on tool wear and surface roughness in hard turning / Pham M.D., Le H.G., Mai D.D., Do T.S. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part B: Journal of Engineering Manufacture. 2020. Vol. 12(9). Pp. 1-11. DOI: https://doi.org/10.1177/1687814020959885.
Dimla E. Correlation of cutting force features with tool wear in a metal turning operation. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part B: Journal of Engineering Manufacture. 2001. Vol. 215, no. 3. Pp. 435-440. DOI: https://doi.org/10.1243/0954405011515370.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.







