Сумісний вплив модифікаторів першого та другого роду на структуру і властивості конструкційних сталей

Автор(и)

  • P. S. Kharlashin ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна
  • G. S. Yershov Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, м. Київ, Україна
  • V. G. Gavrylova ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна
  • M. O. Grigoreva ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.32.2016.80321

Ключові слова:

модифікування, горофільні елементи, рафінування металічного розчину, тверді присадки, ендогенні включення

Анотація

Виконаний аналіз можливості використання на основних стадіях виплавки модифікуючих горофільних та тугоплавких елементів з метою підвищення якості конструкційних сталей. Експериментально визначена швидкість наростання твердої кірки в металевих виливках, що дозволяє оцінювати теплові особливості затвердіння сталі. Показано, що спільний вплив модифікаторів першого роду у вигляді 0,01% кальцію після присадки твердої добавки і другого роду у вигляді нітриду титану поліпшує макроструктуру та механічні властивості литої сталі

Посилання

  1. Лякишев Н.П. Металлургия сплавов кремния, марганца и хрома / Н.П. Лякишев, М.И. Гасик, В.Я. Дашевский. – М. : Учеба, 2006. – 116 с. – (Металлургия ферросплавов : учебное пособие : в 3-х ч.; Ч. 1).
  2. Термическая обработка металлов. Экспериментальные работы : учебное пособие / В.И. Алимов, А.П. Штыхно, М.В. Георгиаду, О.В. Пушкина. – Донецк : Донбасс, 2014. – 106 c.
  3. Ершов Г.С. Свойства металлургических расплавов и их взаимодействие в сталеплави-льных процессах / Г.С. Ершов, Ю.Б.Бычков. – М. : Металлургия, 1983. – 216 с.
  4. Лунев В.В. Сера и фосфор в стали / В.В. Лунев, В.В. Аверин. – М. : Металлургия, 1988. – 256 с.
  5. Рябчиков И.В. Энерго- и ресурсосберегающие технологии получения и применения комплексных сплавов-модификаторов / И.В. Рябчиков, В.П. Грибанов, Н.М. Соловьёв, Р.Г. Усманов [Электронный ресурс]. – М. : Сталь. – 2001. – № 1. – С. 34-36. – (http://steelcast.ru/steel_modification_during_bottom_pouring).
  6. Steel cleanliness improvement through tundish configuration optimizing / P. Кovac et al. // Metalurgija. – 2003. – Vol. 42, №4. – Р. 249-255.
  7. Шуб Л.Г. О целесообразности модифицирования стального литья / Л.Г. Шуб, А.Ю. Ахмадеев. – М. : Металлургия машиностроения, 2006. – № 5. – С. 38-41.
  8. Рациональная технология модифицирования стали / В. Голубцов, Л. Тихонов, В. Тазетдинов, А. Воронин, И. Романцов, В. Рощин [Электронный ресурс]. – М. : Национальная металлургия, 2003. – № 3. – С. 96-102. – (http://www.studmed.ru/golubcov-v-tihonov-l-tazetdinov-v-racionalnaya-tehnologiya-modificirovaniya-stali_f1a73591bd1.html).
  9. Bouquerel J. Mikrostructure-based model for the static mechanical behaviour of multiphase steels / J. Bouquerel, K. Verbtken, B. De Cooman // Acta Materialia. – 2006. – V. 54. – P. 1443-1456.
  10. Влияние модифицирования редкоземельными металлами на механические и коррозионные свойства низколегированных сталей / А.В. Иоффе, Т.В. Тетюева, Т.В. Денисова, А.О. Зырянов [Электронный ресурс] // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. – 2010. – Вып. № 4. – С. 41-46. – (http://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-modifitsirovaniya-redkozemelnymi-metallami-na-mehanicheskie-i-korrozionnye-svoystva-nizkolegirovannyh-staley#ixzz3yp8tOUrg).

##submission.downloads##

Як цитувати

Kharlashin, P. S., Yershov, G. S., Gavrylova, V. G., & Grigoreva, M. O. (2016). Сумісний вплив модифікаторів першого та другого роду на структуру і властивості конструкційних сталей. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, (32), 7–12. https://doi.org/10.31498/2225-6733.32.2016.80321

Номер

№ 32 (2016): Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки

Розділ

Металургія чавуну

Ліцензія

Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).

Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.