ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ: ВСТУП ДО ТЕОРІЇ ТЕМБРОВОГО ПРОСТОРУ

Автор(и)

  • Eugen V. Kushch кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри режисури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138393

Ключові слова:

музичний інструментарій, тембр, тембровий простір, медіа, стандартизація

Анотація

У статті розглянуто динаміку розвитку музичного інструментарію у контексті концепту "тембрового простору". Інструментарій інтерпретується не лише як естетичний феномен, а й як технічний засіб – органалогічне "подовження" людського тіла у просторі. Експансія сонорного тіла інструмента визначена як прояв іманентної логіки існування медіа-реальності. Виявлено основні фактори еволюції музичного інструментарію як форми медіа. У сучасну епоху тембрологія інструментарію уявляється також і як об’єкт технічної стандартизації, що є типовим для медіа-культури.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.