ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ: ВСТУП ДО ТЕОРІЇ ТЕМБРОВОГО ПРОСТОРУ

Автор(и)

  • Eugen V. Kushch кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри режисури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138393

Ключові слова:

музичний інструментарій, тембр, тембровий простір, медіа, стандартизація

Анотація

У статті розглянуто динаміку розвитку музичного інструментарію у контексті концепту "тембрового простору". Інструментарій інтерпретується не лише як естетичний феномен, а й як технічний засіб – органалогічне "подовження" людського тіла у просторі. Експансія сонорного тіла інструмента визначена як прояв іманентної логіки існування медіа-реальності. Виявлено основні фактори еволюції музичного інструментарію як форми медіа. У сучасну епоху тембрологія інструментарію уявляється також і як об’єкт технічної стандартизації, що є типовим для медіа-культури.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.