Жанр Paraphrase в системі жанрів фортепіанних транскрипцій Ференца Ліста
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147431Ключові слова:
жанрова система, фортепіанна транскрипція, Fantaisie, Reminiscences, Paraphrase, композиторська інтерпре-тація оперного першоджерела.Анотація
Мета дослідження. Дослідження спрямовано на виявлення місця Paraphrase в жанровій системі фортепіанної транскрипторської спадщини Ф. Ліста. Методологія дослідження базується на принципі історизму, системному підході, жанровому аналізі, методах інтонаційно-драматургічного і структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна. Виявлено місце Paraphrase в системі жанрів транскріпторской сфери Ф. Ліста; встановлені художні методи і принципи, які діють у часі-просторі лістівської «Rigoletto. Paraphrase de Concert»; уточнено зміст поняття Paraphrase в спадщині Ф. Ліста. Огляд наукової літератури дозволив визначити місце жанру Paraphrase в ієрархічній системі фортепіанних транскрипцій як виду, поряд з Reminiscences, висхідного до роду Fantaisie і типу Transcription. Paraphrases в творчості Ф. Ліста з’являються на більш пізньому етапі, ніж Reminiscences («Ernani. Paraphrase de Concert» – 1849, переробл. 1859; «Rigoletto. Paraphrase de Concert» – 1859 р.). Виявлено, що в творчості Ф. Ліста Paraphrase не відіграє ролі жанрового узагальнення в системі творів транскрипторської сфери, а Reminiscences, досягнувши фази розквіту, здійснює значний вплив на трактування Paraphrase, сутність якого полягає в перетворенні з салонного на концертний жанр. При цьому об’єктом відтворення в Paraphrase залишаються фрагменти з опер, а методом рекомпозиції – переказ фрагментів оперних спогадів. Здійснений аналіз «Rigoletto. Paraphrase de Concer » Ф. Ліста дозволив виявити художні методи і принципи, які діють у часі-просторі твору. Застосування ремінісцентного методу проявляється в концептуалізації жанру, філософській інтерпретації оперного прообразу. Про взаємодію ремінісцентного методу з фантазійністю свідчить вільна послідовність епізодів фрагменту квартету з третьої дії опери Дж. Верді. Метод синтезу полягає у взаємодії жанрів транскрипції, фантазії, ремінісценцій, опери, ознак Capriccio, які об’єднує жанр Paraphrase. Метод симфонізму виражається в наскрізному розвитку, а метод шекспіризаціі – в тяжінні до драми, в прагненні до філософського узагальнення. Серед принципів, застосованих Ф. Лістом – принципи трансцендентної віртуозності і концертності. Новаторське трактування Paraphrase в творчості Ф. Ліста означає початок нового етапу в історії жанру.
Посилання
Арановский М. Структура музыкального жанра и современная ситуация в музыке // Музыкальный современник : [сб. статей / редкол.: В. В. Задерацкий, В. И. Зак, С. С. Зив (сост.)]. М. : Сов. композитор, 1987. Вып. 6. С. 5-44.
Должанский А. Н. Краткий музыкальный словарь. СПб. : Лань : Планета Музыки, 2007. 448 с. : ил.
Жарков А. Н. Художественный перевод в музыке: проблемы и решения : дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.03 – Музыкальное искусство. К., 1994. 180 с.
Золотарьова Н. С. Reminiscences Ф. Ліста: теорія жанра : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – Музичне мистецтво; Харк. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського. Х., 2013. 17 с.
Иванчей Н. П. Фортепианная транскрипция в русской музыкальной культуре ХІХ века : автореф. дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство; Ростовская гос. конс. (академия) им. С. В. Рахманинова. Ростов н/Д., 2009. 32 с.
Мильштейн Я. Ф. Лист. В 2 т. Т. 1. Изд. 2-е расш. и доп. М. : Музыка, 1971. 864 с.
Мильштейн Я. Ф. Лист. В 2 т. Т.2. Изд.2-е расш. и доп. М. : Музыка, 1971. 600 с.
Назайкинский Е. В. Стиль и жанр в музыке : учеб. Пособие. М. : Владос, 2003. 248 с.
Орджоникидзе Г. Оперы Верди на сюжеты Шекспира. М. : Музыка, 1967. 327 с.
Римский-Корсаков Н. А. Летопись моей музыкальной жизни / Н. А. Римский-Корсаков. 8-е изд. М. : Музыка, 1980. 453 с.
Парафраза // Муз. энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. М., 1978. Т. 4. ― СТб. 178.
Прокина Н. В. Фортепианная транскрипция. Проблемы теории и истории жанра : автореф. дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство; Моск. гос. конс. им. П. И. Чайковского. М., 1988. 21 с.
Реженинова Н. Р. Понятие «Фортепианное переложение» как терминологическая проблема ) // Об-щество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2012. № 3. –URL: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-fortepiannoe-perelozhenie-kak-terminologicheskaya-problema.
Рощенко Е. Г. Историко-социальные функционирования музыкально-культурного наследия в композиторском творчестве : дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство. К., 1988. 196 c.
Тимченко-Бихун I. Фортепіанні парафрази М. І. Глінки: стильові процеси в контексті міжнаціональних взаємодій : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : спец. 17.00.01 / І. Тимченко-Бихун ; Нац. муз. акад. України ім. П. І .Чайковського. К., 2008. 17 с.
Colton G. D. The Art of Piano Transcription as Critical Commentary. McMaster University, Hamilton, Ontario, 1992. 63 p.
Davies S. Transcription, Authenticity and Performance // British Journal of Aesthetics. — 1988. № 28/3 (Summer). Р. 216—227.
Howard-Jones E. Arrangements and Transcriptions // Music and Letters. 1935. Vol. 16, № 4 (october). P. 305—311.
Aranovskiy, M. (1987). The structure of the music genre and the modern situation in music, Muzykal'nyy sovremennik, 6, 5-44. [in Russian].
Dolzhanskiy, A. N. (2007). Short musical dictionary. SPb. : Lan' : Planeta Muzyki [in Russian].
Zharkov, A. N. (1994). Art translation in music: problems and solutions. Ph.D’s thesis. Kyiv [in Russian].
Zolotareva, N. S. (2003). Reminiscences of F. Liszt: theory of genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv : I. P. Kotlyarevsky KhNUA. [in Ukrainian].
Ivanchey, N. P. (2009). Piano transcription in the Russian musical culture of the XIX century. Extended abstract of candidate’s thesis. Rostov-on-Don : RSC Rachmaninov [in Russian].
Mil'shteyn, Y. A. (1971). F. List. In 2 vols. Vol. 1. Moscow: Muzyka [in Russian].
Mil'shteyn, Y. A. (1971). F. List. In 2 vols. Vol. 2. Moscow: Muzyka [in Russian].
Nazaykinskiy, Y. V. (2003). Style and genre in music. Moscow : Vlados [in Russian].
Ordzhonikidze, G. (1967). Verdi's operas on Shakespeare's stories. Moscow: Muzyka [in Russian].
Rimskiy-Korsakov, N. A. (1980). Chronicle of my musical life. Moscow: Muzyka [in Russian].
Parafraza. Music Encyclopedia. In 6 vols. Vol. 4. (1978). Moscow [in Russian].
Prokina, N. V. (1988). Piano transcription. The problems of theory and history of the genre. Extended abstract of candidate’s thesis. MGK (univ.) іm. P.I.Tchaikovsky [in Russian].
Rezheninova, N. R. (2012). The concept of "Piano Transposition" as a terminological problem. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-fortepiannoe-perelozhenie-kak-terminologicheskaya-problema. [in Russian].
Roshchenko, Y. G. (1988). Historical and social functioning of the musical and cultural heritage in the composer's work. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : Kiev. gos. kons. im. P. I. Chajkovskogo [in Russian].
Tymchenko-Bikhun, I. (2008). Piano paraphrases M.I. Glinki: stylistic processes in the context of interethnic interactions. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : NMAU im. P.I. Chajkovskogo [in Ukrainian].
Colton G. D. (1992) The Art of Piano Transcription as Critical Commentary. (p. 163) McMaster University, Hamilton, Ontario [in English].
Davies S. (1988) Transcription, Authenticity and Performance. British Journal of Aesthetics, 28/3 (Sum-mer), 216—227 [in English].
Howard-Jones, E. (1935) Arrangements and Transcriptions. Music and Letters, Vol. 16, 4 (october), 305—311 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
