«ТАНГЕЙЗЕР» Р. ВАГНЕРА У РІЧИЩІ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ШЛЯХІВ НІМЕЦЬКОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ: МІФОПОЕТИЧНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147532Ключові слова:
німецький музичний театр, музичний театр р. Вагнера, «тангейзер» р. Вагнера, романтизм, бідермаєр.Анотація
Мета – виявлення поетико-інтонаційної унікальності опери Р. Вагнера «Тангейзер» у річищі еволюційної, міфопоетичної та жанрово-стильової специфіки німецького музичного театру XIX століття. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку музичного театру Р. Вагнера та виділити його із загальноєвропейського культурного ареалу середини XIX століття. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про поетику музичного театру Р. Вагнера, зокрема опери «Тангейзер», що виступає одним з показових зразків німецької опери вказаного періоду і, водночас, демонструє глибинний зв’язок з жанрово-стильовими і міфопоетичними шуканнями культури «великого німецького століття» (Гуго фон Гофмансталь). Висновки. Інтонаційно-драматургічні, духовно-смислові характеристики вагнерівського «Тангейзера» демонструють показову для німецького музичного театру середини XIX ст. стильову подвійність, що базується на перетині романтичної та бідермайєрівської традиції. Романтична якість «Тангейзера» проявляється і в очевидних паралелях образа головного героя (міннезінгера) і сучасного (для епохи Р. Вагнера) митця, заклопотаного пошуками ідеалу; і в акцентуванні ідеї двомирря, що виявляється на рівні протиставлення реального та ірреального. З музичною характеристикою останнього (грот Венери) пов’язана новаційна музична мова, що спирається на широкий спектр музично-виразних засобів (хроматика, тональна нестійкість, темброве багатство тощо). Водночас поетика вагнерівського «Тангейзера» демонструє зв’язок із духовно-стильовими якостями німецького бідермаєра, що виявляється в асоціаціях сюжету опери з притчею про «блудного сина»; в певній ідеалізації характеристики реального світу, що спирається на типологію пасторалі та традиції церковного співацького вжитку; в духовній концепції образу Єлизавети, що сходить до житійно-містеріальних джерел та їх жанрово-типологічних характеристик.
Посилання
Антипова Н. А. Фантастическое в немецкой романтической опере. – Дисс. … канд. искусствове-дения : 17.00.02 – музыкальное искусство. М.: Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского, 2007. 182 с.
Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Книги первая и вторая. Л. : Государственное музы-кальное издательство, 1963. 379 с.
Блок А. Поэзия. Драмы. Проза. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. 799 с.
Виставкіна О. І. Зингшпіль як жанрова модель у становленні німецької опери URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/chasopys/2011_3/07_vystavkina.pdf (дата звернення: 03.07. 2011).
Девятова Н. Н. Рихард Вагнер в контексте культурфилософской мысли Германии и России XIX – начала ХХ веков. Автореф. дисс…. канд. философских наук : 24.00.01 – Теория и история культуры. Саранск: Мордовский государственный университет, 2001. 16 с.
Иванова О. Н. Gesamtkunstwerk: культурфилософские основания, их репрезентация в теоретиче-ском и художественном наследии Р. Вагнера. Автореф. дисс… канд. культурологии : 24.00.01 – Теория и исто-рия культуры. Киров: Костромской государственный университет им. Н. А. Некрасова, 2007. 18 с.
Иващенко Т. С. Мифопоэтическая интерпретация культуры средневековой Европы в творчестве Рихарда Вагнера. Дисс… канд.. культурологии : 24.00.02 – Историческая культурология. Нижневартовск: Нижневартовский государственный педагогический университет, 1999. 150 с.
Иоффе И. И. Мистерия и опера. Немецкое искусство XVI-XVIII вв. // И. И. Иоффе. Избранное. Часть 2. Культура и стиль. М.: ООО «РАО Говорящая книга», 2010. С. 659-900.
Кириллина Л. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX века. Ч. III: Поэтика и стилистика. М.: Издательский дом «Композитор», 2007. 376 с.
Кириллина Л. Русалки и призраки в музыкальном театре XIX века. Музыкальная академия. 1995. № 1. С. 60-71.
Кузнецова А.В. Миф и музыка в позднем немецком романтизме (на примере тетралогии Р. Вагнера «Кольцо Нибелунга»). Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРРА», 2013. 171 с.
Левик Б. Рихард Вагнер. М.: Музыка, 1978. 448 с.
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: учебник. В 2-х томах. – М.: Музыка, 1982. Т. 2. XVIII век. 622 c.
Михайлюта А. В. Миф и музыка в философской культуре позднего немецкого романтизма (на при-мере творчества Р. Вагнера). Автореф. дисс… канд. философских наук : 24.00.01 – Теория и история культуры. Белгород: БГУ, 2007. 23 с.
Муравська О. В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX століть: мо-нографія. Одеса: Астропринт, 2017. 564 с.
Рощенко Е. (Аверьянова). Новая мифология романтизма и музыка (проблемы энциклопедического анализа музыки). Харьков: ХНУРЕ, 2004. 288 с.
Серова Н. С. Воплощение мироустроительной идеи в творчестве Р. Вагнера и А. Н. Скрябина. Автореф. дисс… канд. искусствоведения : 17.00.09 – Теория и история искусства. Саратов: Саратовская государственная консерватория (академия) им. Л. В. Собинова, 2009. 23 с.
Ферман В. Э. Немецкая романтическая опера // Ферман В. Э. Оперный театр. Статьи исследо-вания. М.: Государственное музыкальное издательство, 1961. С. 185-211.
Чигарева Е. И. Оперы Моцарта в контексте культуры его времени: Художественная индивидуаль-ность. Семантика. – Изд. 3-е, испр. и доп. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 280 с.
Antipova, N. A. (2007). Fantastic in the German romantic opera. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
Asaf'yev, B. V. (1963). Musical form as a process. Books are the first and second. Leningrad: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Block, A. (2001). Poetry. Dramas. Prose. Moscow : OLMA-PRESS [in Russian].
Vistavkina, O.I. (2011). Retrieved from www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/chasopys/2011_3/07_vystavkina.pdf
Devyatova, N.N. (2001). Richard Wagner in the context of the cultural philosophical thought of Germany and Russia XIX – early XX centuries. Extended abstract of candidate’s thesis. Saransk: Mordovskiy gosudarstvennyy universitet [in Russian].
Ivanova, O.N. (2007). Gesamtkunstwerk: cultural philosophical foundations, their representation in the theoretical and artistic heritage of R. Wagner. Extended abstract of candidate’s thesis. Kirov: Kostromskoy gosudarstvennyy universitet im. N. A. Nekrasova [in Russian].
Ivashchenko, T. S. (1999). Mythopoetic interpretation of the culture of medieval Europe in the work of Richard Wagner. Candidate’s thesis. Nizhnevartovsk: Nizhnevartovskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet [in Russian].
Ioffe, I. I. (2010). Mystery and the Opera. German art of the XVI-XVIII centuries. Moscow : Govoryashchaya Kniga [in Russian].
Kirillina, L. (2007). Classical style in the music of the XVIII - early XIX century. Part III: Poetics and stylistics. Moscow : Kompozitor [in Russian].
Kirillina, L. (1995). Mermaids and ghosts in the musical theater of the XIX century. Muzykal'naya akademiya (1), 60-71 [in Russian].
Kuznetsova, A.V. (2013). Myth and Music in Late German Romanticism (on the example of R. Wagner's tetralogy "The Ring of the Nibelung"). Belgorod: IPC "POLYTERRA" [in Russian].
Levik, B. (1978). Richard Wagner. Moscow: Muzyka [in Russian].
Livanova, T. (1982). History of Western European music until 1789: a textbook. Moscow: Muzyka [in Russian].
Mykhailuta, A.V. (2007). Myth and music in the philosophical culture of late German Romanticism (on the example of R. Wagner's work). Extended abstract of candidate’s thesis. Belgorod: BGU [in Russian].
Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Roschenko, E. (Averyanova) (2004). New mythology of romanticism and music (problems of encyclopedic analysis of music). Kharkiv: KHNURE [in Ukrainian].
Serova, N. S. (2009). The embodiment of the world-building idea in the works of R. Wagner and A. N. Scriabin. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Saratovskaya gosudarstvennaya konservatoriya (akademiya) im. L. V. Sobinova [in Russian].
Ferman, V. E. (1961). German Romantic Opera. Moscow : Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Chigareva, E. I. (2009). Mozart's operas in the context of the culture of his time: Artistic individuality. Semantics. Moscow: Knizhnyy dom «LIBROKOM» [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
