До питання про полігенезис музичного мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160496Ключові слова:
музика, звукові засоби, слово, музичний інструмент, синкретизм, синтез, "чисті" форми мистецтва, полігенезис музики, музичне мислення.Анотація
Мета роботи. У статті здійснюється аналіз мовленнєвих та музично-звукових (позамовленнєвих) витоків музики у співвідношенні їх залежно-незалежних відносин, узгоджений з концепцією первинності походження му-зичних інструментів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, компаратив-ного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну ос-нову. Поряд з комплексним методом необхідний і так званий системний підхід , що дає змогу на самих різних, але взаємопов'язаних рівнях, всебічно вивчити об'єкт. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про генезис музичного мистецтва як мистецького та культурологічного феномена на основі комплексного аналізу співвідно-шень музично-звукових та мовленнєвих витоків музики з урахуванням специфіки формування музичного інстру-менталізму. Висновки. Осмислення складних еволюційних процесів полігенетичної природи музики дають нову точку відліку у сприйнятті цього виду творчого самовираження і світосприйняття як специфічного цілісного надпо-нятійного феномену "піднесених звукових форм" (Ю. Холопов). Такий підхід дає змогу виділити статуси специфіч-ного музичного мислення, а також музичного інструменталізму, одночасно відповідаючи інтенціям та принципам функціонування загального творчого, комунікативного, "живого" поля мистецтва.
Посилання
Грубер Р.И. История музыкальной культуры / Р.И. Грубер. – Т. 1. Ч. 1. –М. – Л., 1941. – 595 с.
Земцовский И. Музыкальный инструмент и музыкальное мышление (к постановке вопроса) / И. Зем-цовский // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка : [сб. статей и материалов] : в 2 чч. – М., 1987. – Ч. 1. – С. 125–131.
Каган М.С. Философия культуры : [учеб. пособие] / М.С. Каган. – СПб., 1996. – 415 с.
Майденберг-Тодорова К.И. Алеаторно-сонористическая композиция как интерпретативный феномен контексте современной музыкальной поэтики : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03 / Кира Исаковна Май-денберг-Тодорова. – Одесса : ОНМА им. А.В. Неждановой, 2014. – 173 с.
Мациевский И. Народная инструментальная музыка как феномен культуры / И.В. Мациевский. – Алматы : Дайк-пресс, 2007. – 520 с.
Назайкинский C.B. Звуковой мир музыки / С.В. Назайкинский. – М., 1988. – 254 с.
Неустроев А. О происхождении музыки : Эстетико-психологический очерк / А.А. Неустроев. – Спб. : Типография В.Киршбаума, 1892. – 64 с.
Осадчая С.В. Актуальные направления развития системного подхода в изучении православной пев-ческой традиции / С.В. Осадчая // Музичне мистецтво і культура : [зб. наук. статей / гол. ред. О.В. Сокол]. – Одеса: Астропринт, 2013. – Вип. 17. – С. 231–241.
Радя В.В. Основания генезиса музыки в первобытности : автореф. дисс. на соискание уч. степ. канд. филос. наук : спец. 09.00.04 "Эстетика" / В.В. Радя. – Екатеринбург, 1999. – 23 с.
Рымко Г.А. Теоретические проблемы тексто-музыкальной формы : дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 / Григорий Александрович Рымко. – М. : МГК (унив.) им. П.И.Чайковского, 2014. – 336 с.
Самойленко А.И. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога : [моно-графия] / А.И. Самойленко. – Одесса : Астропринт.– 244 с.
Сапонов М.А. Менестрели: Книга о музыке средневековой Европы / М.А. Сапонов. – М. : Классика
XXI, 2004. – 400 с.
Холопов Ю.Н., Кириллина Л.В. и др. Музыкально-теоретические системы : Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. – М. : Композитор, 2006. – 632 с.
Шушкова О.М. Об эмансипации инструментальной музыки в музыкальной эстетике XVIII века : из истории музыкально-теоретических учений / Ольга Михайловна Шушкова // Гуманитарный вектор. – 2012. – Вып. № 3. – С. 247–252. – (Серия "Философия, культурология").
Gruber, R.I. (1941). History of musical culture. T. 1. Part 1. Moscow-Leningrad [in Russian].
Zemtsovsky, I. (1987). Musical instrument and musical thinking (to the formulation of the question). Folk musical instruments and instrumental music. Moscow [in Russian].
Kagan, M.S. (1996). Philosophy of culture. St. Petersburg [in Russian].
Maydenberg-Todorova, K.I. (2014). Aleatorno-sonoristic composition as an interpretative phenomenon in the context of modern musical poetics. Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanoev [in Ukrainian].
Matsievsky, I. (2007). Folk instrumental music as a phenomenon of culture. Almaty: Dike press [in Russian].
Nazaikinsky, C.B. (1988). Sound world of music. Moscow: Composer [in Russian].
Neustroev, A. (1892). On the origin of music. St. Petersburg: Typography of V.Kirschbaum [in Russian].
Osadchaya, S.V. (2013) Actual directions of the development of the system approach in the study of the Orthodox singing tradition. Musical mystery and culture (Vols. 17), (pp. 231-241). Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Rady, V.V. (1999). The foundations of the genesis of music in the primitive. Extended abstract of candidate’s thesis. Yekaterinburg [in Russian].
Rymko, G.A. (2014). Theoretical problems of the text-musical form. Сandidate’s thesis. Moscow: MGK (univ.) іm. P.I. Tchaikovsky [in Russian].
Samoylenko, A.I. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of
dialogue: Odessa: Astroprint [in Ukrainian]
Saponov, M.A. (2004). Minstrel: The book about the music of medieval Europe. Moscow: Classics XXI [in Russian].
Kholopov, Yu.N., Kirillina, L.V. et al. (2006). Musical-theoretical systems. Moscow: Composer [in Russian].
Shushkova, O.M. (2012). On the emancipation of instrumental music in the musical aesthetics of the 18th
century: from the history of musical and theoretical teachings. Humanitarian vector, 3, 247–252 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
