До питання про полігенезис музичного мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160496Ключові слова:
музика, звукові засоби, слово, музичний інструмент, синкретизм, синтез, "чисті" форми мистецтва, полігенезис музики, музичне мислення.Анотація
Мета роботи. У статті здійснюється аналіз мовленнєвих та музично-звукових (позамовленнєвих) витоків музики у співвідношенні їх залежно-незалежних відносин, узгоджений з концепцією первинності походження му-зичних інструментів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, компаратив-ного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну ос-нову. Поряд з комплексним методом необхідний і так званий системний підхід , що дає змогу на самих різних, але взаємопов'язаних рівнях, всебічно вивчити об'єкт. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про генезис музичного мистецтва як мистецького та культурологічного феномена на основі комплексного аналізу співвідно-шень музично-звукових та мовленнєвих витоків музики з урахуванням специфіки формування музичного інстру-менталізму. Висновки. Осмислення складних еволюційних процесів полігенетичної природи музики дають нову точку відліку у сприйнятті цього виду творчого самовираження і світосприйняття як специфічного цілісного надпо-нятійного феномену "піднесених звукових форм" (Ю. Холопов). Такий підхід дає змогу виділити статуси специфіч-ного музичного мислення, а також музичного інструменталізму, одночасно відповідаючи інтенціям та принципам функціонування загального творчого, комунікативного, "живого" поля мистецтва.
Посилання
Грубер Р.И. История музыкальной культуры / Р.И. Грубер. – Т. 1. Ч. 1. –М. – Л., 1941. – 595 с.
Земцовский И. Музыкальный инструмент и музыкальное мышление (к постановке вопроса) / И. Зем-цовский // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка : [сб. статей и материалов] : в 2 чч. – М., 1987. – Ч. 1. – С. 125–131.
Каган М.С. Философия культуры : [учеб. пособие] / М.С. Каган. – СПб., 1996. – 415 с.
Майденберг-Тодорова К.И. Алеаторно-сонористическая композиция как интерпретативный феномен контексте современной музыкальной поэтики : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03 / Кира Исаковна Май-денберг-Тодорова. – Одесса : ОНМА им. А.В. Неждановой, 2014. – 173 с.
Мациевский И. Народная инструментальная музыка как феномен культуры / И.В. Мациевский. – Алматы : Дайк-пресс, 2007. – 520 с.
Назайкинский C.B. Звуковой мир музыки / С.В. Назайкинский. – М., 1988. – 254 с.
Неустроев А. О происхождении музыки : Эстетико-психологический очерк / А.А. Неустроев. – Спб. : Типография В.Киршбаума, 1892. – 64 с.
Осадчая С.В. Актуальные направления развития системного подхода в изучении православной пев-ческой традиции / С.В. Осадчая // Музичне мистецтво і культура : [зб. наук. статей / гол. ред. О.В. Сокол]. – Одеса: Астропринт, 2013. – Вип. 17. – С. 231–241.
Радя В.В. Основания генезиса музыки в первобытности : автореф. дисс. на соискание уч. степ. канд. филос. наук : спец. 09.00.04 "Эстетика" / В.В. Радя. – Екатеринбург, 1999. – 23 с.
Рымко Г.А. Теоретические проблемы тексто-музыкальной формы : дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 / Григорий Александрович Рымко. – М. : МГК (унив.) им. П.И.Чайковского, 2014. – 336 с.
Самойленко А.И. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога : [моно-графия] / А.И. Самойленко. – Одесса : Астропринт.– 244 с.
Сапонов М.А. Менестрели: Книга о музыке средневековой Европы / М.А. Сапонов. – М. : Классика
XXI, 2004. – 400 с.
Холопов Ю.Н., Кириллина Л.В. и др. Музыкально-теоретические системы : Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. – М. : Композитор, 2006. – 632 с.
Шушкова О.М. Об эмансипации инструментальной музыки в музыкальной эстетике XVIII века : из истории музыкально-теоретических учений / Ольга Михайловна Шушкова // Гуманитарный вектор. – 2012. – Вып. № 3. – С. 247–252. – (Серия "Философия, культурология").
Gruber, R.I. (1941). History of musical culture. T. 1. Part 1. Moscow-Leningrad [in Russian].
Zemtsovsky, I. (1987). Musical instrument and musical thinking (to the formulation of the question). Folk musical instruments and instrumental music. Moscow [in Russian].
Kagan, M.S. (1996). Philosophy of culture. St. Petersburg [in Russian].
Maydenberg-Todorova, K.I. (2014). Aleatorno-sonoristic composition as an interpretative phenomenon in the context of modern musical poetics. Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanoev [in Ukrainian].
Matsievsky, I. (2007). Folk instrumental music as a phenomenon of culture. Almaty: Dike press [in Russian].
Nazaikinsky, C.B. (1988). Sound world of music. Moscow: Composer [in Russian].
Neustroev, A. (1892). On the origin of music. St. Petersburg: Typography of V.Kirschbaum [in Russian].
Osadchaya, S.V. (2013) Actual directions of the development of the system approach in the study of the Orthodox singing tradition. Musical mystery and culture (Vols. 17), (pp. 231-241). Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Rady, V.V. (1999). The foundations of the genesis of music in the primitive. Extended abstract of candidate’s thesis. Yekaterinburg [in Russian].
Rymko, G.A. (2014). Theoretical problems of the text-musical form. Сandidate’s thesis. Moscow: MGK (univ.) іm. P.I. Tchaikovsky [in Russian].
Samoylenko, A.I. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of
dialogue: Odessa: Astroprint [in Ukrainian]
Saponov, M.A. (2004). Minstrel: The book about the music of medieval Europe. Moscow: Classics XXI [in Russian].
Kholopov, Yu.N., Kirillina, L.V. et al. (2006). Musical-theoretical systems. Moscow: Composer [in Russian].
Shushkova, O.M. (2012). On the emancipation of instrumental music in the musical aesthetics of the 18th
century: from the history of musical and theoretical teachings. Humanitarian vector, 3, 247–252 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
