Роль мистецьких інституцій у формуванні культурного порядку денного в умовах цифрових трансформацій
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362270Ключові слова:
культурний порядок денний, мистецькі інституції, цифрові трансформації, цифрові платформи, цифрова культура, культурна комунікація, мережеві аудиторії, культурна політика, цифрові медіа, культурні практики, цифрові архіви, онлайн-культурні форматиАнотація
Мета дослідження полягає в аналізі ролі мистецьких інституцій у формуванні культурного порядку денного в умовах цифрових трансформацій та виявленні механізмів їхнього впливу на культурну комунікацію і вироблення суспільних смислів у цифровому середовищі. Методологія дослідження реалізується через міждисциплінарний підхід із залученням культурологічного, соціокультурного та медіа-комунікаційного аналізу. Використано системний, структурно-функціональний, компаративний методи та дискурс-аналіз для дослідження трансформації мистецьких інституцій і формування культурного порядку денного в умовах цифровізації. Теоретичну основу становлять концепції цифрової культури, платформізації та алгоритмічної медіації. Наукова новизна полягає у теоретичному осмисленні трансформації культурного порядку денного в умовах цифрових змін та визначенні мистецьких інституцій як ключових посередників у взаємодії між алгоритмічно керованими цифровими платформами та мережевими аудиторіями. Уточнено роль цифрових платформ як інфраструктур культурної медіації, що впливають на механізми видимості, ієрархізації та циркуляції культурного контенту. Висновки. Культурний порядок денний у цифрову епоху формується як результат взаємодії мистецьких інституцій, цифрових платформ і мережевих аудиторій та набуває багаторівневого характеру. Під впливом цифровізації зростає роль алгоритмічних механізмів і економіки уваги, що змінює традиційні моделі культурної репрезентації. Мистецькі інституції трансформують свої функції, поєднуючи збереження культурної спадщини з активною участю у виробленні культурних смислів і публічного дискурсу. Цифрові платформи виступають ключовими механізмами культурної медіації, а аудиторія набуває статусу активного учасника культурної комунікації.
Посилання
Volynets, V. (2021). Digital technologies in the field of culture: Theorisation of the problem of digital data and cultural heritage. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 4(2), 195–205. https://doi.org/10.31866/2617-796X.4.2.2021.247481 [in Ukrainian].
Denysiuk, Zh., & Yakovlev, O. (2021). Formation of the information culture of society under conditions of digitalisation. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 18–22 [in Ukrainian].
Lysyniuk, M., & Baida, I. (2024). Transformation of media consumption culture under conditions of society digitalisation. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 14–19. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308260 [in Ukrainian].
Pletsan, Kh. (2021). Theoretical and methodological foundations of digitalisation of cultural space in the process of creative industries development in Ukraine. Culture and Arts in the Modern World, 22, 85–102. https://doi.org/10.31866/2410-1915.22.2021.235897 [in Ukrainian].
Tormakhova, A., & Aleksiienko, O. (2025). Digital transformation of contemporary Ukrainian exhibition and exposition practices. Ukrainian Cultural Studies, 1(16), 67–73. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).10 [in Ukrainian].
Tsilyna, M. (2025). Digitalisation in the cultural sphere of Ukraine: Modern strategies and practices. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 8(2), 277–288. https://doi.org/10.31866/2617-796X.8.2.2025.347863 [in Ukrainian].
Shchur, N. (2025). Public policy in the field of art: Socio-cultural foundations and contemporary challenges. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 59–64. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344216 [in Ukrainian].
Gillespie, T. (2014). The relevance of algorithms. In Media Technologies: Essays on Communication, Materiality, and Society. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262525374.003.0009 [in English].
Helmond, A. (2015). The platformization of the web: Making web data platform ready. Social Media + Society. https://doi.org/10.1177/2056305115603080 [in English].
UNESCO (2022). Re|Shaping Policies for Creativity: Addressing Culture as a Global Public Good. UNESCO. UNESCO Report [in English].
Jenkins, H. (2006). Convergence Culture: Where Old and New MediaCollide. New York University Press. https://www.researchgate.net/publication/249737684_Jenkins_H_2006_Convergence_Culture_Where_Old_and_New_Media_Collide_New_York_New_York_University_Press_336_pp_2995_hardbound [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.