ІКОНА ЯК ОДИН ІЗ ТРАДИЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕР’ЄРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191829Keywords:
ікона, інтер’єр, український інтер’єр, соціокультурний простір, культура, особистість.Abstract
Мета роботи. Охарактеризувати основні риси та своєрідність ікони як одного із основних елементів українського інтер’єру. Методологічну основу дослідження становить порівняльно-історичний підхід для визначення ступеню впливу державотворчих процесів на формування культурно-історичних, мистецьких та естетичних закономірностей формування та розвитку українського інтер’єру та конкретно-індуктивний метод, який визначає філософське сприйняття ікони та форми її тлумачення. Наукова новизна полягає у виявлені певних особливостей впливу ікони на формування сучасного українського інтер'єру, як одного із основних естетичних та культурних елементів оформлення помешкання, робочого місця тощо, які у своїй єдності покликані створити та організувати цілісний, гармонійний, комфортний, одухотворений композиційний простір. Висновки. У результаті дослідження розкрито роль ікони як одного із основних традиційних елементів українського інтер’єру, як єдиного духовно-сакрального феномену у культурно-релігійному житті українського народу. Ікона в українському інтер’єрі є частиною неподільного цілого, що обумовлює взаємодію світу людини і світу образів, руйнує дистанцію між ними. Ікона у інтер’єрі певним чином скасовує чітку межу між реальним і трансцендентним світами, формує простір у якому перебуває людина, впливаючи на його уяву. Отже, під час сприйняття ікони в українському інтер’єрі помешкання чи робочого місця встановлюється щільний комунікативний зв'язок: людини (віруюча або ні) – твір мистецтва – прообраз.
References
Література
Бондар І. С. Елементи української традиційної культури у сучасному дизайні як чинник туристичної привабливості регіонів. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.-фестиваль, 25-26 жовт. 2018 р. : тези доп. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 203–206.
Георгієва О. С. Українські народні традиції як складова дизайну інтер’єрів сучасного індивідуального житла : дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.07 "Дизайн", КНУКіМ. Київ, 2013. 230 с.
Осадча О. А. Українська хатня ікона як домінанта при створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII – початку XX століття. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2016. Випуск 22. С.–35.
Пономарів А. П., Артюх Л. Ф., Косміна Т. В. Українська минувшина : ілюстр. етногр. довід. Київ, 1993. 204 с.
Пономаревська О. Народний іконопис Київського та Чернігово-Сіверського Полісся кінця XVIII-XIX ст.: релігійно-історичний, соціокультурний і фольклорний аспекти : дис. … канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / О. І. Пономаревська. Київ, 2015. 224 с.
Цугорка О. П. Сакральне мистецтво живопису : вітчизняна наукова рефлексія. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2016. № 4. С. 115–119.
Чернявський В. Г. Особливості комплексного формування інтер’єру громадських будівель соціальної сфери [Електронний ресурс]. URL : file:///C:/Users/admin/Downloads/had_2010_2_20.pdf
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).