ІКОНА ЯК ОДИН ІЗ ТРАДИЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕР’ЄРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191829Ключові слова:
ікона, інтер’єр, український інтер’єр, соціокультурний простір, культура, особистість.Анотація
Мета роботи. Охарактеризувати основні риси та своєрідність ікони як одного із основних елементів українського інтер’єру. Методологічну основу дослідження становить порівняльно-історичний підхід для визначення ступеню впливу державотворчих процесів на формування культурно-історичних, мистецьких та естетичних закономірностей формування та розвитку українського інтер’єру та конкретно-індуктивний метод, який визначає філософське сприйняття ікони та форми її тлумачення. Наукова новизна полягає у виявлені певних особливостей впливу ікони на формування сучасного українського інтер'єру, як одного із основних естетичних та культурних елементів оформлення помешкання, робочого місця тощо, які у своїй єдності покликані створити та організувати цілісний, гармонійний, комфортний, одухотворений композиційний простір. Висновки. У результаті дослідження розкрито роль ікони як одного із основних традиційних елементів українського інтер’єру, як єдиного духовно-сакрального феномену у культурно-релігійному житті українського народу. Ікона в українському інтер’єрі є частиною неподільного цілого, що обумовлює взаємодію світу людини і світу образів, руйнує дистанцію між ними. Ікона у інтер’єрі певним чином скасовує чітку межу між реальним і трансцендентним світами, формує простір у якому перебуває людина, впливаючи на його уяву. Отже, під час сприйняття ікони в українському інтер’єрі помешкання чи робочого місця встановлюється щільний комунікативний зв'язок: людини (віруюча або ні) – твір мистецтва – прообраз.
Посилання
Література
Бондар І. С. Елементи української традиційної культури у сучасному дизайні як чинник туристичної привабливості регіонів. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.-фестиваль, 25-26 жовт. 2018 р. : тези доп. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 203–206.
Георгієва О. С. Українські народні традиції як складова дизайну інтер’єрів сучасного індивідуального житла : дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.07 "Дизайн", КНУКіМ. Київ, 2013. 230 с.
Осадча О. А. Українська хатня ікона як домінанта при створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII – початку XX століття. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2016. Випуск 22. С.–35.
Пономарів А. П., Артюх Л. Ф., Косміна Т. В. Українська минувшина : ілюстр. етногр. довід. Київ, 1993. 204 с.
Пономаревська О. Народний іконопис Київського та Чернігово-Сіверського Полісся кінця XVIII-XIX ст.: релігійно-історичний, соціокультурний і фольклорний аспекти : дис. … канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / О. І. Пономаревська. Київ, 2015. 224 с.
Цугорка О. П. Сакральне мистецтво живопису : вітчизняна наукова рефлексія. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2016. № 4. С. 115–119.
Чернявський В. Г. Особливості комплексного формування інтер’єру громадських будівель соціальної сфери [Електронний ресурс]. URL : file:///C:/Users/admin/Downloads/had_2010_2_20.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.