РЕЦЕНЗІЯ на монографію С.І. Дичковського «Глобальні трансформації туристичних практик і технологій в контексті становлення цифрового суспільства (digital society)»

Abstract

Усвідомлення необхідності збереження культурного різноманіття в світі розширює перспективи розвитку туризму як чинника регіонального розвитку в умовах глобалізації. Це пов'язано з необхідністю розглядати туризм з позицій культурологічного підходу, оскільки з переважно економічного явища туристична діяльність перетворюється в соціальний і культурний феномен. Повною мірою це стосується монографії С.І. Дичковського «Глобальні трансформації туристичних практик і технологій в контексті становлення цифрового суспільства (digital society)», що вийшла друком у 2020 році і присвячена проблемам туризму як багатовимірного  соціокультурного феномену в умовах процесів глобалізації та інформатизації.

Перший розділ монографії присвячений інституціоналізації туризму в умовах глобальних соціокультурних процесів. У розділі проаналізовано огляд наукових досліджень, що проблеми наукового осмислення туризму вивчають науковці різних напрямів. Уже в середині ХХ ст. були сформовані основні наукові школи вивчення туризму. Генезис напрямів туристських досліджень тематично форматувався домінуючими у світовій науці економічними й соціальними пріоритетами.

Перший розділ монографії присвячений інституціоналізації туризму в умовах глобальних соціокультурних процесів. У розділі проаналізовано огляд наукових досліджень, що проблеми наукового осмислення туризму вивчають науковці різних напрямів. Уже в середині ХХ ст. були сформовані основні наукові школи вивчення туризму. Генезис напрямів туристських досліджень тематично форматувався домінуючими у світовій науці економічними й соціальними пріоритетами.

Другий розділ монографії висвітлює еволюцію культурного туризму як специфічної форми освоєння світового соціокультурного простору в епоху постіндустріального суспільства. У розділі розглядаєються питання занепаду традиційних промислових територій та актуалізація  зміну   підходів  до   збереження різних категорій спадщини, серед яких індустріальні пам’ятки, які стали уособленням культурної ідентичності старопромислових регіонів. Матеріальна культура індустріальної епохи в умовах бурхливого розвитку інформаційного суспільства розглядається як історичний ресурс, що потребував збереження та повторного використання, та як новий напрямок розвитку туристичної індустрії.

Наступні розділи присвячені новим тенденціям культурного туризму в парадигмі дігітал-ейч від індустрії вражень до культурного орендування та посилення ролі послуг гостинності у формуванні територіального бренду.

Наукова новизна праці це виявлення ключових характеристик туризму в умовах розвитку цифрового суспільства, що обґрунтовують його інформаційну спрямованість та підвищення його соціальної і духовної значимості в системі сучасних культурних практик.

Методологічною основою дослідженням Дичковського С.І. є комплексний міждисциплінарний підхід, пов'язаний з принципами діалектики, філософсько-культурологічного, соціокультурного і системного аналізу, заснованого на працях вітчизняних і зарубіжних фахівців.

Монографія має обґрунтовану авторську концепцію та чітку структуру. Звертає увагу витриманий науковий характер стилістики тексту.

Монографія С.І. Дичковського «Глобальні трансформації туристичних практик і технологій в контексті становлення цифрового суспільства (digital society)» є завершеною цілісною роботою, що має наукову новизну та теоретичну цінність. Книга адресована як фахівцям, так і широкому колу читачів, що цікавляться питаннями культурології та туризму.