Феномен змагальності у культурі Китаю
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257447Анотація
Мета статті – вивчення феномену змагальності в китайській культурі від найдавніших часів до сьогодення. Методологія дослідження будується на впровадженні таких методів наукової розвідки, як: культурологічний – у дослідженні різноманітних соціокультурних явищ; історико-генетичний – з метою виявлення витоків, становлення і подальшого піднесення змагальних практик в Китаї; системно-аналітичний – для всебічного вивчення функціонування агональності у різних сферах китайської культури, компаративний – у порівнянні аналогічних прикладів у різних культурних просторах. Наукова новизна статті полягає у комплексному охопленні різноманітних явищ змагальної природи, поширених у китайській культурі. Висновки. Довершеність та успішність і, як наслідок, суспільне визнання, визначають кінцеву мету всіх агональних явищ у китайській культурі від найдавніших часів до сучасності. У сьогоденні найважливішими стають культурно-мистецькі здобутки і звершення, які не поступаються у значенні економіці та політиці. Політика «м’якої сили» стає окремим напрямком зовнішньої міжнародної діяльності країни та важливим фактором у культурному змаганні з іншими державами.
Ключові слова: змагальність, агон, культура Китаю, агональні явища, культурна політика, «м’яка сила».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
