Феномен змагальності у культурі Китаю
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257447Анотація
Мета статті – вивчення феномену змагальності в китайській культурі від найдавніших часів до сьогодення. Методологія дослідження будується на впровадженні таких методів наукової розвідки, як: культурологічний – у дослідженні різноманітних соціокультурних явищ; історико-генетичний – з метою виявлення витоків, становлення і подальшого піднесення змагальних практик в Китаї; системно-аналітичний – для всебічного вивчення функціонування агональності у різних сферах китайської культури, компаративний – у порівнянні аналогічних прикладів у різних культурних просторах. Наукова новизна статті полягає у комплексному охопленні різноманітних явищ змагальної природи, поширених у китайській культурі. Висновки. Довершеність та успішність і, як наслідок, суспільне визнання, визначають кінцеву мету всіх агональних явищ у китайській культурі від найдавніших часів до сучасності. У сьогоденні найважливішими стають культурно-мистецькі здобутки і звершення, які не поступаються у значенні економіці та політиці. Політика «м’якої сили» стає окремим напрямком зовнішньої міжнародної діяльності країни та важливим фактором у культурному змаганні з іншими державами.
Ключові слова: змагальність, агон, культура Китаю, агональні явища, культурна політика, «м’яка сила».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
