ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ НА ЕТНІЧНИЙ ХАРАКТЕР ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (1919-1939 рр.)

Автор(и)

  • Vasyl Gulay Національний університет "Львівська політехніка", Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2013.137326

Ключові слова:

Західна Україна, Друга Річ Посполитa, етнічні спільноти, освіта, вчительство

Анотація

У статті розкриваються політико-правові механізми впливу відновленої Польської держави на функціонування початкової, середньої та вищої школи в Східній Галичині та Західній Волині в міжвоєнний період. Основну увагу автор звертає на зміни структури освітніх закладів та вчительських й викладацьких кадрів краю у процесі реалізації асиміляційної політики Другої Речі Посполитої. Окремо показано інституційно-процедурні механізми протидії, передовсім українською етнічною спільнотою, реалізації державної полонізаційної політики в освітній галузі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-07

Номер

№ 1 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.