ПРОБЛЕМА ПРИХОВАНОГО СИМВОЛІЗМУ ЯК СПЕЦИФІЧНОЇ ФОРМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТРОПОСУ В КОНТЕКСТІ ЕСТЕТИЧНОЇ ДУМКИ РЕНЕСАНСУ ТА МАНЬЄРИЗМУ

Автор(и)

  • Olena Vyacheslavova кандидат філософських наук, доцент, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138012

Ключові слова:

семіотична автономія зображення, прихований символізм, семантична невизначеність, варьєта, одивнення, "завіса", "внутрішній рисунок", тропос

Анотація

У статті показано роль риторичних концептів у ренесансному обґрунтуванні місця обра- зотворчості серед "вільних мистецтв". Виявлено розбіжності між неоплатонічною естетикою та теорією мистецтва ХУ-ХУІ століть у ставленні до феномена образотворчого іносказання. Експлі- ковано зв’язок між обґрунтуванням "нон фініто" у теоретичних трактатах Леонардо да Вінчі та проблематикою прихованого символізму. Маньєристична теорія краси розглянута як теоретичне підґрунтя образотворчого тропосу та необхідна ланка у формуванні передумов до естетичної рефлексії питань художньої мови мистецтва.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-09

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення