СТВОРЕННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЕСТЕТИЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • Elena Kosinova кандидат педагогічних наук, заслужена артистка України, доцент кафедри режисури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2015.138346

Ключові слова:

естетичне освітнє середовище, інформаційне суспільство, творча діяльність, культурна спадщина, естетичний смак, естетичні почуття

Анотація

У статті визначено сутність поняття "естетичне освітнє середовище" та особливості його створення у вищому навчальному закладі. Звертається увага на те, що естетичне освітнє середовище пов’язує студента з навколишньою дійсністю і мистецтвом, дає можливість зрозуміти визначеність своєрідних умов естетичного життя студентів ВНЗ. Підкреслено, що майбутній фахівець має бачити красиве, підвищене, героїчне, прекрасне у житті і навчанні, вміти зберігати і творити його.

Зазначено, що даний процес передбачає набуття студентами естетичних знань і формування відповідних переконань, потреб, інтересів, звичок, навичок і вмінь згідно з вимогами сучасного інформаційного суспільства.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.