СОЦІОКУЛЬТУРНА АКОМОДАЦІЯ ДЖАЗУ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ: ДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ МИСТЕЦТВ

Анотація

Мета статті – висвітлити взаємодію різних видів мистецтва з джазом у процесі його адаптації у культурне середовище першої половини ХХ століття та проаналізувати основні еволюційні етапи пристосування джазового мистецтва до соціокультурного простору. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурологічного та порівняльного методів. Зазначений методологічний підхід передбачає формування цілісного уявлення про соціокультурну акомодацію джазового мистецтва та допомагає простежити діалектику стосунків інших видів мистецтва з джазом. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про соціокультурну акомодацію джазу та висві-
тленні його взаємодій з іншими видами мистецтва. Висновки. Як бачимо, характерними рисами мистецтва джазу постають діалогічність та комунікативність. Джаз взаємодіє не лише всередині суто музичного мистецтва, поєднуючи традиції, стилі, форми й виразні засоби, а й зовні – з іншими видами мистецтва, продукуючи нові форми художньої творчості. Минуле століття повною мірою продемонструвало активне втручання джазу у різні види мистецтва, які, тільки на перший погляд, мають з ним опосередкований зв’язок. Джаз асимілює творчі доробки інших видів мистецтв, демонструючи непередбачені результати взаємодій у вигляді численних різномистецьких мікстів,
що відтворюють подальшу джазову еволюцію. Соціокультурну акомодацію джазу забезпечує його діалог з іншими видами мистецтва, які всіляко сприяють адаптації джазу у культурному середовищі першої половини ХХ століття.