КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ МУЗИКАНТА-ДУХОВИКА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138834Ключові слова:
компонент, виконавські вміння, музикант-духовик, виконавство.Анотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане з виокремленням та науковим обґрунтуванням компонентної структури виконавських умінь музикантів-духовиків. Методологія дослідження полягає в аналізі психологічної, педагогічної, музикознавчої літератури із застосуванням емпіричних методів дослідження. Завдяки цим методам було
розглянуто сутність та структуру виконавських умінь музиканта-духовика, визначено та науково обгрунтовано їхню компонентну структуру. Наукова новизна полягає в конкретизації сутності виконавських умінь, які є властивістю особистості володіти системою усвідомлених, цілеспрямованих і взаємопов’язаних розумових і практичних
дій, що формуються на основі застосування систематизованих знань і дозволяють успішно виконувати музичні твори. У статті визначено та проаналізовано компонентну структуру виконавських умінь музиканта-духовика (мотиваційно-вольовий, когнітивний, ціннісний та творчо-емоційний компоненти), яка спрямована на вдосконалення
рівня виконавської майстерності духовика. Висновки. Виконавська підготовка музиканта-духовика є творчим процесом, основою якої визначено компонентну структуру виконавських умінь, що дозволяє отримати різнобічні та змістовні знання в процесі роботи над музичним твором; зрозуміти об’єктивні закономірності музичного мистецтва; розвинути загальні, музичні й творчі здібності; розширити художню компетенцію, сформувати свої естетично-оцінні судження; бути здатними до самореалізації в творчому процесі інтерпретації музики.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
