"Perpetuum mobile" В. Мужчиля як зразок концептуалізму в музиці початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138846Ключові слова:
ідея, інтертекст, концепція, метод, мислення, перформанс, символ.Анотація
Мета дослідження. Статтю присвячено визначенню принципів концептуального мислення як феномена художньої свідомості. Методологія дослідження спирається на інтерпретативно-семантичний аналіз хорового перформансу В. Мужчиля, за допомогою якого можливо виявити символічний підтекст, прихований композитором
твору, і творчо його інтерпретувати. Наукова новизна отриманих результатів в обґрунтуванні нетрадиційного трактування "perpetuum mobile" як quasi-жанру. Висновки. Визначено основні позиції концептуалізму в творчості В.С.Мужчиля, виходячи з досвіду спілкування автора статті з учителем. Виявлено троїчність музичної семантики-
обраного твору (3-частинна структура; трикратне проведення тематизму вступу; в середньому розділі – візуалізація, вокалізація символу і його вербалізація).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
