ПРОСТІР HOMO VIRTUALIS І ПОСТ-ЦИФРОВА ЕСТЕТИКА МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153054Ключові слова:
простір, музика, Homo Virtualis, пост-цифрова естетикаАнотація
Мета роботи – аналіз віртуалізації мистецтва в аспекті просторової якості суб’єкта музичення. Методологія дослідження орієнтована на інтеграцію філософсько-естетичного інструментарію в культурологічне дискурсивне поле з застосуванням на комплементарній основі досвіду музикознавства, що відповідає міждисциплінарній специфіці предмета. Наукова новизна роботи полягає в інтерпретації феномена Homo Virtualis як компенсаторної онтологічної єдності, що у медіа-музиченні забезпечується взаємною представленістю ефекту безумовної даності світового простору і стихійної інтроспекції. Висновки. Віртуалізація є синтезом символічного і практичного сценаріїв освоєння світу, що у континуумі музики виражено цифровою ремінісценцією піфагорійської космогонії та нео-матеріальною тенденцією пост-цифрової естетики. Невербальна комунікація і здатність музики асимілювати різноякісний семіозис уможливили видозміну способу її існування: від події тексту – до буття-медіатора. Просторова якість Homo Virtualis активує афекти і соматичну пам’ять, унаочнює нерозривну єдність екзистенціальної істини і містифікації. Однак тим почасти висвітлюється суть музикального і мистецтва взагалі. Специфічний простір Homo Virtualis – це перформативна міфологема причетності. Дигітальний континуум поєднує трансформацію концептуального мистецтва і відмову від традиції. Отже, зворотною стороною радикальних зрушень виявляється масовизація, масо-видний стан свідомості, що в онтологічному аспекті є забуття. Водночас, у пост-цифровому досвіді постають глибинні істини сучасної людини та її світовідчуття.
Посилання
Адорно Т. Эстетическая теория / пер. с нем. А.В. Дранова. М.: Республика, 2001. 527 с.
Аристотель. Метафизика. М.: Эксмо, 2006. 608 с.
Бергер Л.Г. Звук и музыка в контексте современной науки и в древних космических представлениях. Пространственный образ как модель художественного стиля. Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1989. 216 с.
Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания. / Соч.; пер. с англ. И.С. Нарского. М.: Наука, 1978. С. 152-247.
Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. М.: Добросвет, 2000. 387 с.
Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени / Собр. соч. М.: РИГ «ЛОГОС». Изд-во «Гнозис», 1994. Т.1. 192 с.
Деникин А.А. Постцифровая эстетика в арт-практиках цифрового искусства. Обсерватория культуры. 2017. Т.14. №1. С. 36-45.
Жижек С. Как читать Лакана. URL: https://www.psyoffice.ru/4344-slavojj-zhizhek.-kak-chitat-lakana.-problemy-s.html
Журба М.А. Девіртуалізація віртуального: на вершині падіння. Луганськ: Ноулідж, 2013. – 349 с.
Журба М.А. Віртуальна реальність: різновекторні пошуки. Гілея. 2014. Вип. 86. С. 171-174.
Иенсен Т. Сергей Хоружий: «Практика себя». Искусство кино. 2000. № 12. URL: http://kinoart.ru/archive/2000/12/n12-article28
Ісаєв В.Д. Антропос цивілізації та теос культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури». – Луганськ, 2012. 37 с.
Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / пер. с англ. А.А. Юдина. М.: ООО "Издательство ACT", 2002. 526 с.
Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки. Малое собр. соч. – СПб.: Изд. Группа «Азбука-классика», 2010. С. 5-134.
Тавризян Г. М. Техника. Культура. Человек. М.: Наука, 1986. 200 с.
Хабермас Ю. Техника и наука как «идеология». М.: Праксис, 2007. 208 с.
Хайдеггер М. Исток художественного творения / пер. с нем. Михайлова А.В. М.: Академический проект, 2008. 528 с.
Хайдеггер М. Сборник статей. СПб.: РГХИ. 2004. 576 с.
Хоружий С. Виртуализация общения: антропологические угрозы и пути борьбы с ними: Материалы І Международной конференции «Электронные СМИ и православное пастырское душепопечение» (22 мая 2015г.). URL: https://www.pravmir.ru/akademik-sergey-horuzhiy-o-virtualizatsii-obshheniya-myi-dolzhnyi-ne-dopuskat-stroitelstva-anti-lestvitsyi/
Berry D. Critical Theory and the Digital. London: Bloomsbury Publ., 2014. 272 p.
Berry D. Post-Digital Humanities: Computation and Cultural Critique in the Arts and Humanities // Edicause Review. – 2014. – May 19 // David Berry. URL: https://er.educause.edu/articles/2014/5/postdigital-humanities-computation-and-cultural-critique-in-the-arts-and-humanities
Cascone K. The Aesthetics of Failure: “Post-Digital” Tendencies in Contemporary Computer Music. Computer Music Journal, 2000, vol.24, №4, pp.12-18. URL: https://www.mitpressjournals.org/doi/10.1162/014892600559489
Duckworth W. A Virtual Conversation With Jaron Lanier / By William Duckworth in October, 1, 2002 // New Music Box USA. URL: https://nmbx.newmusicusa.org/a-virtual-conversation-between-jaron-lanier-and-william-duckworth/7/
Duckworth W. Virtual Music: How the Web Got Wired for Sound / William Duckworth. London: Routledge, 2005. 209 p.
Finer J. Score for a Hole in the Groud [Електронний ресурс]. URL: http://www.scoreforaholeintheground.org/
Finer J. Longplayer. URL: https://longplayer.org/
Finer J. Longplayer Live London 2009. URL: https://vimeo.com/58274591
Fleischer R. How Music Takes Place: Excerpts From “Post-Digital Manifesto” // e-flux Journal # 42. URL: https://www.e-flux.com/journal/42/60255/how-music-takes-place-excerpts-from-the-post-digital-manifesto/
Flusser V. Vom Subjekt zum Projekt. Menschwerdung. Fr-a.-M. Bollmann. 1994. – 284 s.
Gann K. Minimal Music, Maximal Impact // New Music Box USA, 2001 / By Kyle Gann, on November, 1, 2001. URL: https://nmbx.newmusicusa.org/minimal-music-maximal-impact/
Lanier J. Virtually There: Three-dimensional tele-immersion may eventually bring the world to your desk. Scientific American, 2001, # 10. pp. 66. 75. URL: http://www.jaronlanier.com/cocodexintro/lanier01sciam.pdf
Roads K. Microsound. Cambridge, Massachusetts, London England. URL: https://archive.org/stream/CurtisRoadsMicrosound/Curtis_Roads-Microsound_djvu.txt
Roads K. Microsound. Cambridge, Massachusetts: MIT PRESS, 2001. URL: https://academic.oup.com/mts/article-abstract
Shapley G.J. Sound of failure: experimental electronic music in our post-digital era // OPUS at UTS. PhD & Masters Theses, Thesis 2012. URL: https://opus.lib.uts.edu.au/handle/10453/21813
The Nature of Creativity: Contemporary Psychological Perspectives/ Edited By Robert J. Sternberg . Cambridge University Press, 1988. 448 p.
Adorno, T. (2001). Esteticheskaya teoriya. (A. Dranov, Trans). Moscow: Respublika [in Russian].
Aristotel (2006). Metafizika. Moscow: Eksmo [in Russian].
Berger, L.G. (1989). Zvuk i muzyka v kontekste sovremennoy nauki i v drevnikh kosmicheskikh predstavleniyakh. Prostranstvennyy obraz kak model khudozhestvennogo stilya. Tbilisi: Izd-vo Tbil. un-ta [in Russian].
Berkli, Dzh. (1978). Traktat o printsipakh chelovecheskogo znaniya. (I. Narskiy, Trans). Moscow: Nauka [in Russian].
Bodriyyar, Zh. (2000). Simvolicheskiy obmen i smert. Moscow: Dobrosvet [in Russian].
Gusserl, E. (1994). Fenomenologiya vnutrennego soznaniya vremeni. Vol.1. Moscow: RIG «LOGOS». Izd-vo «Gnozis» [in Russian].
Denikin, A.A. (2017). Posttsifrovaya estetika v art-praktikakh tsifrovogo iskusstva. Observatoriya kultury, Vol.14, 1, 36-45 [in Russian].
Zhizhek, S. Kak chitat Lakana. Retrieved from https://www.psyoffice.ru/4344-slavojj-zhizhek.-kak-chitat-lakana.-problemy-s.html [in Russian].
Zhurba, M.A. (2013). Devirtualizatsiia virtualnoho: na vershyni padinnia. Luhansk: Noulidzh [in Ukrainian].
Zhurba, M.A. (2016). Virtualna realnist: riznovektorni poshuky. Hileia, issue 86, 171-174 [in Ukrainian].
Iensen, T. (2000). Sergey Khoruzhiy: «Praktika sebya». Iskusstvo kino, 12. Retrieved from http://kinoart.ru/archive/2000/12/n12-article28 [in Russian].
Іsaеv, V.D. (2012). Antropos tsivіlіzatsії ta teos kulturi. Extended abstract of doctor’s thesis. Lugansk [in Ukrainian].
Markuze, G. (2002). Eros i tsivilizatsiya. Odnomernyy chelovek: Issledovanie ideologii razvitogo industrialnogo obshchestva. (A.А. Yudin, Trans). Moscow: OOO "Izdatelstvo ACT" [in Russian].
Nitsshe, F. (2010). Rozhdenie tragedii iz dukha muzyki. Saint-Petersburg: Izd. Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].
Tavrizyan, G.M. (1986). Tekhnika. Kultura. Chelovek. Moscow: Nauka [in Russian].
Habermas, YU. (2007). Tekhnika i nauka kak «ideologiya». Moscow: Praksis [in Russian].
Hajdegger, M. (2008). Istok hudozhestvennogo tvoreniya. (A.V. Mihajlov Trans). Moscow: Akademicheskij proekt [in Russian].
Hajdegger, М. (2004). Sbornik statej. Saint-Petersburg: RGHI [in Russian].
Khoruzhiy, S. (2015). Virtualizatsiya obshcheniya: antropologicheskie ugrozy i puti borby s nimi. Proceedings of the Іth International Conference «Electronic media and Orthodox pastoral care». Retrieved from https://www.pravmir.ru/akademik-sergey-horuzhiy-o-virtualizatsii-obshheniya-myi-dolzhnyi-ne-dopuskat-stroitelstva-anti-lestvitsyi/ [in Russian].
Berry, D. (2014). Critical Theory and the Digital. London: Bloomsbury Publ.
Berry, D. (May 19th 2014). Post-Digital Humanities: Computation and Cultural Critique in the Arts and Humanities. Edicause Review. Retrieved from https://er.educause.edu/articles/2014/5/postdigital-humanities-computation-and-cultural-critique-in-the-arts-and-humanities
Cascone, K. (2000). The Aesthetics of Failure: “Post-Digital” Tendencies in Contemporary Computer Music. Computer Music Journal, vol. 24, 4, 12-18. Retrieved from https://www.mitpressjournals.org/doi/10.1162/014892600559489
Duckworth, W. (October 1th 2002). A Virtual Conversation With Jaron Lanier. New Music Box USA. Retrieved from https://nmbx.newmusicusa.org/a-virtual-conversation-between-jaron-lanier-and-william-duckworth/7/
Duckworth, W. (2005). Virtual Music: How the Web Got Wired for Sound. London: Routledge.
Finer, J. (2012). Score for a Hole in the Groud. Retrieved from http://www.scoreforaholeintheground.org/
Finer, J. Longplayer. Retrieved from https://longplayer.org/
Finer, J. (2009). Longplayer Live London. Retrieved from https://vimeo.com/58274591
Fleischer, R. (2013). How Music Takes Place: Excerpts From “Post-Digital Manifesto”. e-flux Journal, 42. Retrieved from https://www.e-flux.com/journal/42/60255/how-music-takes-place-excerpts-from-the-post-digital-manifesto/
Flusser, V. (1994). Vom Subjekt zum Projekt. Menschwerdung. Fr-a.-M.: Bollmann [in German].
Gann, K. (November 1th 2001). Minimal Music, Maximal Impact. New Music Box USA. Retrieved from https://nmbx.newmusicusa.org/minimal-music-maximal-impact/
Lanier, J. (2001). Virtually There: Three-dimensional tele-immersion may eventually bring the world to your desk. Scientific American, 10, 66-75. Retrieved from http://www.jaronlanier.com/cocodexintro/lanier01sciam.pdf
Roads, K. Microsound. Cambridge, Massachusetts, London England. Retrieved from https://archive.org/stream/CurtisRoadsMicrosound/Curtis_Roads-Microsound_djvu.txt
Roads, K. (2001). Microsound. Cambridge, Massachusetts: MIT PRESS. Retrieved from https://academic.oup.com/mts/article-abstract
Shapley, G.J. (2012). Sound of failure: experimental electronic music in our post-digital era. OPUS at UTS. PhD & Masters Theses, Thesis 2012. Retrieved from https://opus.lib.uts.edu.au/handle/10453/21813
The Nature of Creativity: Contemporary Psychological Perspectives (1988). Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
