Мультикультуралізм як найбільш конструктивний підхід до перспектив розвитку цивілізації

Анотація

Метою статті  аргументація прав людини як переважаючої тенденції у розвитку сучасного суспільства й управління. Для її реалізації, зокрема, актуалізовано основні аспекти проблематики у їх діалектичному взаємозв’язку й окреслено процеси формування засад суспільної взаємодії в історичній ретроспективі. Методологічна основа наукового дослідження. Загальна стратегія дослідження базується основі історичного, аксіологічного та діалектичного методів обґрунтовано причинно-наслідкові зв’язки між суспільними процесами та явищами, результатом яких стало впровадження методології прав людини, зокрема й у концепт сталого розвитку. Наукова новизна полягає у розширенні теоретичних уявлень про мультикультуралізм як найбільш конструктивний підхід до перспектив розвитку цивілізації. Відзначено роль інформаційно-технологічних впливів на суспільство та владу, а також важливість захисту універсальності інформаційного простору, його цілісності та відкритості. Послідовно проводиться думка, що права людини обумовлюють створення потужного демократичного потенціалу конструктивних змін, розвитку та прогресу суспільства й управління на основі суспільної взаємодії. Висновки. Обґрунтовано, що взаємозв’язок та взаємодія прав людини та імперативів сталого розвитку має значний ефект демократизації суспільного життя й забезпечення верховенства права не тільки на місцевому, але й на національному та глобальному рівнях управління. Доведено, що проблемність і напруження між універсальністю прав людини та культурним взаємозв’язком ідентичностей у мультикультурному світі проявляються кризою у сучасному світовому гуманітарному просторі та специфічними підходами до її розв’язання. Встановлено далеко неоднозначне розуміння прав людини суспільствами різних континентів, конфесій, традицій і культур обумовило й заперечення культурної обумовленості прав людини.