СУЧАСНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКЛАМНОГО ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167041Ключові слова:
рекламний дизайн, візуалізація, масова культура, естетика реклами, рекламна графіка, стилістика, образ, плакат, цифрові медіа.Анотація
Мета статті – проаналізувати наявні методологічні підходи до художньої культури, дизайн-діяльності і реклами для подальшого ефективного проектування рекламної продукції, підвищення її позитивних ціннісних орієнтацій та естетичного рівня. Методологія дослідження. Інтегративний характер рекламної індустрії детермінує методологічні підходи і наукові методи. Відповідно до обраних мультимодального та транссистемного підходів авторкою обґрунтовано і розкрито сім необхідних методів: системно-структурний, соціокультурний, аксіологічний, історико-мистецтвознавчий, компаративний, синергетичний та семіотичний. Наукова новизна. Вперше в Україні проведено комплексний аналіз рекламної графіки як складової дизайну та форми соціокультурних комунікацій, а також висвітлено загальні перспективи розвитку рекламного дизайну з урахуванням комп’ютерних технологій. Акцентовано взаємозв’язки функціональності й естетичності формотворчих засобів у процесі візуалізації рекламної ідеї від афіші (плаката) до цифрових медіа. Висновки. Досліджуючи рекламну графіку як продукт культури в широкому контексті, особливу увагу звернено на художньо-естетичні проблеми об’єктів рекламного дизайну. Рекламний дискурс визначено як тип комунікативної діяльності, що відбувається в культурному світовому просторі і активно формує візуальні смислові конструкції. Запропоновані концептуальні положення розвитку рекламного дизайну в Україні полягають у розширенні та поглибленні методології проектного мислення, впровадженні теоретико-методологічних засад у практику та дизайн-освіту, у конкретизації фахової термінології.
Посилання
Афанасьев Ю. Социально-культурный потенциал художественной деятельности. Львов: Світ, 1990. 156 с.
Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. Москва: Изд-во Сабашниковых, 2003. 512 с.
Боумен У. Графическое представление информации. Москва: Мир, 1971. 226 с.
Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем // Вісник НАКККіМ: наук. журнал. Київ: Міленіум, 2017. №1. С.3–7.
Даниленко В. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: монографія. Харків: ХДАДМ, Колорит, 2005. 244 с.
Кафтанджиев Х. Семиотика абсолюта. София: Сиела, 2012. 400 с.
Костина А. Массовая культура как феномен постиндустриального общества: монография. 5-е изд. Москва: Изд-во ЛКИ, 2011. 352 с.
Лотман Ю. Семиосфера. Санкт-Петербург: Искусство, 2001. С.547.
Папанек В. Дизайн для реального мира. Москва: Изд. Д.Аронов, 2004. 253 с.
Прищенко С. Теорія та методологія дизайну: навч. посібн. Київ: Альтерпрес, 2010. 208 с.
Сапенько Р. Искусство рекламы в современной культуре: монография. Київ: Типография «Клякса», 2005. 295 с.
Сидоренко В. Генезис проектной культуры и эстетика дизайнерского творчества: автореф. дисс… д-ра искусствоведения. Москва, 1990. 36 с.
Сіверс В. Цінність як горизонт культурологічних подій // Культурологія. Філологія. Музикознавство: збірн. наук. праць. Київ: НАКККіМ, 2014. №2. С.23–28.
Федь В. Культуротворче буття: монографія. Слов’янськ: Печатный двор, 2009. 288 с.
Штомпка П. Визуальная социология. Москва: Логос, 2007. 231 с.
Afanasiev, Yu. (1990). Socio-cultural potential of artistic activity. Monograph. Lviv: Svit [In Russian].
Bart, R. (2003). The system of Fashion. Articles on Semiotics of Culture. Moscow: Publisher Sabashnikov [In Russian].
Bowman, U. (1971). Graphical representation of information. Moscow: Mir [In Russian].
Gerchanivska, P. Analysis of Сulture in the paradigm of system theory. Herald of NAKKKiM. Sciences works. Kyiv: Millenium, 2017. No.1. Pp.3–7 [In Ukrainian].
Danylenko, V. (2005). Design of Ukraine in the World context of Art Project Culture. Monograph. Kharkiv: KDADM, Coloryt [In Ukrainian].
Kaftanjiev, X. (2012). Absolut Semiotics. Sofia: Siela. Pp. 390–391 [In Bulgarian].
Kostina, A. (2011). Mass culture as the Phenomenon of Post-industrial society. Monograph. Moscow: LKI Publishing [In Russian].
Lotman, Yu. (2001). Semiosphere. St. Petersburg: Art. P.547 [In Russian].
Papanek, V. (2004). Design for the real World. Moscow: Publisher Aronov [In Russian].
Pryshchenko, S. (2010). Theory and Methodology of Design. Textbook. Kyiv: AlterPress [In Ukrainian].
Sapenko, R. (2005). The art of Advertising in modern Culture. Monograph. Kyiv: Klyaksa Printing [In Russian].
Sydorenko, V. (1990). Genesis of Project Culture and Aesthetics of Design creativity. Extended abstract of Doctor’s thesis in Art Criticism. Moscow [In Russian].
Sivers, V. (2014). Value as the Horizon of Cultural events. Culturology. Philology. Musicology. Sciences works. Kyiv: NAKKKiM. Vol.2. Pp.23–28 [In Ukrainian].
Fed, V. (2009). Culture-creativity Being. Monograph. Slovyansk: Printed House [In Ukrainian].
Shtompka, P. (2007). Visual Sociology. Moscow: Logos [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.