МЕДІА-ВІЙНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ CINEMA STUDIES: МІЖ ФУКО ТА БОДРІЯРОМ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177427Ключові слова:
культурологія, медіа-культурологія, cinema studies, арт-критика, медіа-війни, М.Фуко, Ж.Бодріяр, влада, симулякр, архетип Маг, Трикстер.Анотація
Мета статті – дослідження та експлікація культурних меседжів ігрового фільму студії Walt Disney Pictures «Оз: Великий і Могутній» (2013 р.). Цей кінонаратив є яскравим та резонансним взірцем репрезентацій ауто-рефлексії творців кіно-індустрії щодо історії, соціальної ролі і надпотужного впливу кінематографа як медіума, посередника між творцями та реципієнтами кіно-продукції. Методологія дослідження в рамках медіа-культурології та cinema studies базується на структурно-функціональному підході та таких основних методах: формальний аналіз, герменевтичний та семіотичний аналіз, дискурс-аналіз, архетипний та аксіологічний аналіз. Наукова новизна полягає в тому, що в рамках вітчизняної медіакультурології та cinema studies вперше поставленно питання про те, як самі представники кіноіндустрії проблематизують, осмислюють та репрезентують засобами кіномистецтва медіа-війни, свою роль та місію в сучасному суспільстві. Висновки. Аналіз репрезентацій природи сучасної влади та ролі медіа, здійснений на прикладі кінонаративу «Оз: Великий і Могутній» показав вельми високу актуальність ідей М.Фуко та Ж. Бодріяра. Погляд представників медіа на свою роль в суспільстві репрезентує бодріярівський ланцюг «шоу – влада – симулякр» – замкнене коло буття сучасного медіатизованого світу. При цьому образи влади в кінонаративі знаходяться між крайніми полюсами суперечки цих двох інтелектуалів щодо природи влади: влада всюдисуща (М. Фуко) та влада – мертвий симулякр (Ж. Бодріяр). Аксіологічне ядро кінопродукту є пародійним симулякром традиційної етичності й цілком продуманим конструктом, медіа-індульгенцією, що легітимізує й забезпечує ментальну дестабілізацію суспільства, про яке попереджав Ж.Бодріяр.
Посилання
. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры. М.: Республика; Культурная революция, 2006. 269 с.
Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. М.: Добро–свет, 2000. 387 с.
Бодрийяр Ж. Дух терроризма. Войны в заливе не было / Пер. с фр. А. Качалова. М.: Рипол–классик, 2016. 224 с.
Бодрийяр Ж. Забыть Фуко/ Перевод Д.Калугина. Санкт– Петербург: Владимир Даль, 2000. 96 с.
Куренной В. Философия фильма: упражнения в анализе. М.: Новое литературное обозрение, 2009. 232 с.
Неретина С.С. Апории дискурса / Рос. акад. наук, Ин–т философии ; С.С. Неретина, А.П. Огурцов, Н.Н. Мурзин, К.А. Павлов–Пинус. М. : ИФ РАН, 2017. 119 с.
Фуко М. Археология знания. Киев: Ника–Центр, 1996. 208 с.
Фуко М. Воля к истине. По ту сторону знания, власти и сексуальности. М.: Магистериум–Касталь, 1996. 197 с.
Baudrillard, J. The Consumer Society. Myths and Structures (2006). M .: Respublika; Kulturnaya revolyutsiya [in Russian].
Baudrillard,J. Symbolic Exchange and Death (2000). M .: Dobro–svet [in Russian].
Baudrillard, J. The Spirit of Terrorism. The War in the Gulf Did Not Take Place (2016). M .: Ripol–classic [in Russian].
Baudrillard, J. Forget Foucault (2000). St. Petersburg: Vladimir Dal [in Russian].
Kurennoy, V. Philosophy of the film: Exercises in the analysis (2009). М.: Novoe Literaturnoe Obozrenie [in Russian].
Neretina, S. S. Aporia of discourse (2017). ROS. Akad. Sciences, Institute of philosophy. S.S Neretina, A.P. Ogurtsov, N.N. Murzin, K.A. Pavlov–Pinus. M.: IPH RAS. [in Russian].
Foucault, M. The Archeology of Knowledge (1996). Kyiv: Nika–Center [in Russian].
Foucault M. The Will to Truth. On the other side of knowledge, power, and sexuality (1996). M .: Magisterium–Kastal [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.