Жанр вальсу в опері ХІХ століття: реалізація різних драматургічних функцій
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177745Ключові слова:
вальс, танцювальний жанр, бал, опера, драматургічні функції.Анотація
Мета статті. Розгляд специфічних особливостей втілення жанру вальсу і його різних драматургічних функцій в опері ХІХ століття. У зв’язку з постановкою даної проблеми проаналізовані приклади трактування вальсу в класичних зразках оперного мистецтва, в історії української опери, що належать до вказаного періоду. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-структурного, історичного і аналітичного методів, що дозволили виявити, поряд з традиційними, й новаторські прийоми інтерпретації жанру вальсу в опері. Наукова новизна полягає в розгляді вальсу як внутрішнього жанрового елемента, що суттєво впливає на драматургію опери, і, таким чином, відкриває можливості нового розуміння цілісної драматургії оперного твору. Висновки. Сприяючи сюжетному і конфліктному розвитку, нерідко контрастуючи з драматичною дією, жанр вальсу в опері ХІХ століття трансформує її художньо-образний зміст. Реалізуючи різні драматургічні функції, він створює певний емоційний фон, моделює певне соціально-побутове, національне середовище, простір, час. Крім того, як виразний засіб образної характеристики, жанр вальсу сприяє розкриттю внутрішнього світу героїв, а також може виконувати кульмінаційну функцію в розділах оперного твору. Виразні можливості вальсу зберігають свою актуальність, впливаючи на сприйняття глядача і в творах сучасного оперного театру.
Посилання
Васильева-Рождественская М. В. Историко-бытовой танец: Учеб. Пособие. 2-е изд., пересмотр. Москва: Искусство, 1987. 382 с.
Гадецька Г. М. Бальні танці як явище культури романтизму в творчій біографії М. І. Глінки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2011. 20 с.
Єфанова С. О. До питання еволюції вальсу як різновиду бального танцю: історико-мистецтвознавчий аналіз. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 2. С. 132–136.
Казначеєва Т. О. Феномен українського національного танцю в опері М. Лисенка «Енеїда». Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. Київ: Міленіум, 2017. Вип. I (8). С. 133–139.
Энтелис Н. Л. Пушкинский бал с описанием традиций и подлинными танцами. Санкт-Петербург: Композитор·Санкт-Петербург, 1999. 55 с.
Buckland, T. (2018). How the Waltz was Won: Transmutations and the Acquisition of Style in Early English Modern Ballroom Dancing. Part One: Waltzing Under Attack. Dance Research. 36. 1–32.
Buckland, T. (2018). How the Waltz was Won: Transmutations and the Acquisition of Style in Early English Modern Ballroom Dancing. Part Two: The Waltz Regained. Dance Research. 36. 138–172.
Grove G. Dictionary of Music and Musicians: in five volumes. New York-London: MACMILLAN & Co., Ltd. Vol. V. 1910. 745 p.
Kaznacheieva, T. National trends in the dance genres of polish and Czech opera of the period of the national school development. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва: наук. журнал. К.: Міленіум, 2017. №4. С. 168–171.
Simpson-Candelaria J. The waltz: its pervasiveness in the first half of the nineteenth century, and its transformation into a symbol of the Biedermeierzeit in the works of Joseph Lanner, Johann Strauss, and Franz Schubert. Published by the M. A. University of British Columbia, 1982. 129 р.
Snelson J. Waltzing down the years: the powerful symbolism of Vienna's defining dance URL: https://www.roh.org.uk/news/waltzing-down-the-years-the-powerful-symbolism-viennas-defining-dance.
Vasileva-Rozhdestvenskaya, M. V. (1987). Historical and household Dance: tutorial. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Gadetska, G. M. (2013). Ballroom dancing as a cultural phenomenon of romanticism in the creative biography of Mikhail Glinka. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Efanova, S. O. (2017). On the issue of the evolution of the waltz as a kind of ballroom dance: historical and artistic analysis. Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Management, 2, 132–136 [in Ukrainian].
Kaznacheieva, T. O. (2017). The phenomenon of Ukrainian national dance in the opera of M. Lysenko «Eneida». International Bulletin: Culturology, Philology, Musicology, Kyiv. Iss. I (8), 133–139 [in Ukrainian].
Entelis, N. L. (1999). Pushkin Ball with a description of traditions and authentic dances. St. Petersburg: Kompozitor Sankt-Peterburg [in Russian].
Buckland, T. (2018). How the Waltz was Won: Transmutations and the Acquisition of Style in Early English Modern Ballroom Dancing. Part Two: The Waltz Regained. Dance Research. 36. 138-172 [in English].
Buckland, T. (2018). How the Waltz was Won: Transmutations and the Acquisition of Style in Early English Modern Ballroom Dancing. Part One: Waltzing Under Attack. Dance Research. 36. 1-32 [in English].
Grove, G. (1910). Dictionary of Music and Musicians: in five volumes. Vol. V. New York-London: MACMILLAN & Co., Ltd. [in English].
Kaznacheieva, T. (2017). National trends in the dance genres of polish and Czech opera of the period of the national school development. Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts Leaders, 4, 168-171 [in English].
Simpson-Candelaria, J. (1982). The waltz: its pervasiveness in the first half of the nineteenth century, and its transformation into a symbol of the Biedermeierzeit in the works of Joseph Lanner, Johann Strauss, and Franz Schubert. Published by the M. A. University of British Columbia [in English].
Snelson, J. Waltzing down the years: the powerful symbolism of Vienna's defining dance. Retrieved from: https://www.roh.org.uk/news/waltzing-down-the-years-the-powerful-symbolism-viennas-defining-dance [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
