Типологія культур: теоретичний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257445Анотація
Мета дослідження – теоретичний аналіз типології культури. Методологія дослідження. В досягненні поставленої мети застосовано наступні методи дослідження: порівняння, систематизації, узагальнення досліджуваної проблеми, що дозволило раціонально осмислити все розмаїття культури, отримати цілісне розуміння образів конкретних культур. Виявлення та характеристика типів культури дозволили побудувати її типологію. Наукова новизна. Здійснено теоретичний аналіз типології культур та узагальнено розуміння образів конкретних культур. Висновки. Типологія культури створюється при порівняльному вивченні різноманітних культур та їх систематизації. В основу типології можуть покладатися різні критерії, зокрема: належність до історичного типу суспільства, регіональна приналежність, спільна релігія, етнічні особливості, тип господарювання, вид діяльності суспільства, спільна територія та інше. На сучасному етапі немає однозначного погляду до розуміння типології культури, але можна виокремити два основних підходи: історичний (універсальний) і регіональний (локальний). Існує також географічний поділ культур за типами: Схід–Захід. На Заході переважає прагматизм, матеріалізм та раціоналізм, на Сході – характерний колективізм, духовність, ідеалізм та деяка пасивність. У процесі взаємодії культур відбувається їх взаємопроникнення та культурний синтез, в результаті чого з’являються нові елементи, збагачуються існуючі типи та з’являються нові форми та види культур.
Ключові слова: типи культур, типологія, класифікація, культура.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
