РОМСЬКА ТЕМАТИКА В ПЕЙЗАЖАХ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ РЕАЛІСТИЧНОГО ЖИВОПИСУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.)

Анотація

Мета статті – аналіз ромської тематики у пейзажному живописі в творах митців-реалістів другої половини ХІХ ст. В дослідженні виділено сюжетну лінію пов’язану з традиціями кочового народу – ромів, які привертали увагу митців реалістичного напрямку образотворчого мистецтва, оскільки переважна більшість ромських образів і традиційного способу життя ромів другої половини ХІХ ст. представлена в творах живопису за допомогою введення пейзажних сюжетних ліній. Методологія роботи представлена історико-культурним та аналітичним методами, історико-мистецькою типологією та логіко-узагальнюючим методом. Ці методи дозволили прослідкувати розвиток ромських сюжетів у пейзажному образотворчому мистецтві досліджуваного періоду. Наукова новизна статті пов’язана з цілковитою відсутністю досліджень з обраної теми та необхідністю ввести її в науковий обіг як таку, яка зверне увагу вчених і широкого загалу до ромської теми в контексті реалістичного пейзажного живопису в світовому образотворчому мистецтві ХІХ ст. Висновки. Дослідження здійснено в кілька етапів, першим із яких став аналіз історіографічної бази, в межах чого наголошено на актуальності вивчення діалогу пейзажу та ромських образів у творах художників-реалістів. Під час другого дослідницького етапу охарактеризовано особливості пейзажного жанру в творах напрямку реалізму. Після чого з масиву художніх творів виокремлено полотна Августа фон Петтенкофена (1854), Харитона Платонова (1877), Девіда Бейтса (1886), Франца Штрайта (1885–1886) та описано їх з позицій взаємозалежності пейзажного тла й ромських образів та (або) сцен із ромського життя. Насамкінець, наголошено на тому, що в кожному з цих творів пейзаж не контрастує з ромською темою, а, навпаки, є інструментом із її розкриття. Тому логічним є висновок про те, що пейзажна лінія застосовувалась художниками-реалістами як логічна складова романтики кочівництва в ХІХ ст.